1. Словник синонімів української мови

прищурювати

МРУ́ЖИТИ (прикривати очі повіками), ЖМУ́РИТИ, ЗАЖМУ́РЮВАТИ, ЗАМРУ́ЖУВАТИ, ЗМРУ́ЖУВАТИ, ЩУ́ЛИТИ, ЩУ́РИТИ, ЗІЩУ́ЛЮВАТИ (ЗЩУ́ЛЮВАТИ), СКУ́ЛИТИ розм.; ПРИМРУ́ЖУВАТИ, ПРИЖМУ́РЮВАТИ, ПРИЩУ́ЛЮВАТИ, ПРИЩУ́РЮВАТИ, СКА́ЛИТИ розм., ЗАСКА́ЛЮВАТИ розм., ПРИСКА́ЛЮВАТИ розм. (злегка, не до кінця). — Док.: замру́жити, зажму́рити, змру́жити, зіщу́лити (зщу́лити), примру́жити, прижму́рити, прищу́лити, прищу́рити, заска́лити, приска́лити. Василь Карпович лукаво мружить око (О. Донченко); Густавсон ходить по кімнаті, мружить повіки (А. Шиян); Дочка лежить дома на кріслі І жмурить очиці свої (Леся Українка); Вдоволений Сивенко зажмурює очі (С. Васильченко); Раптом Жені здалося, що зараз повинно щось статися. На мить замружила очі (І. Муратов); Він то розплющував очі, то знову змружував їх — повіки склеплювались самі (Ю. Смолич); Перелякані, побуджені ґвалтовно, повилазили опришки. І щулили очі від сонця, від світла (Г. Хоткевич); Кожного разу, коли Федір Прохорович казав прізвище гаданого злочинця, Антоніна Іванівна щурила праве око (М. Трублаїні); Проша зіщулив одне око й підморгнув ще Ладі (П. Панч); Кіт скулить очі (М. Коцюбинський); Ганна Іванівна зневажливо примружила очі (Ю. Шовкопляс); Він наливає собі вино, прижмурює око і ловить червоне світло у склянці (М. Коцюбинський); Олена прищулювала очі і колола в'їдливою фразою (Г. Хоткевич); Учитель поволі розправив папірець, прочитав і прищурив око (С. Васильченко); .- Я тебе зразу розкусив (при цьому Донець заскалив око) (І. Багряний); Гладун насмішкувато прискалив око (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прищурювати — прищу́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прищурювати — -юю, -юєш, недок., прищурити, -рю, -риш, док., перех. Те саме, що мружити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прищурювати — див. щурити Словник чужослів Павло Штепа
  4. прищурювати — ПРИЩУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИЩУ́РИТИ, рю, риш, док., що. Те саме, що мру́жити. Прищурює Данко очі від сліпучої білизни снігу та сонця (Ірина Вільде); Яків прищурив очі і роздивлявсь незнайомого (Панас Мирний); – Ага, зрозумів!... Словник української мови у 20 томах
  5. прищурювати — Прищу́рювати, -рюю, -рюєш; прищу́рити, -рю, -риш; прищу́р, -щу́рте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. прищурювати — ПРИЩУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИЩУ́РИТИ, рю, риш, док., перех. Те саме, що мру́жити. Прищурює Данко очі від сліпучої білизни снігу та сонця (Вільде, Повнол. Словник української мови в 11 томах
  7. прищурювати — Прищурювати, -рюю, -єш сов. в. прищурити, -рю, -риш, гл. = прищулювати, прищулити 1. Кінь прищурив уха. Рудч. Ск. І. 99. Словник української мови Грінченка