приєднатися

ВСТУПА́ТИ (УСТУПА́ТИ) із сл. в розмову, бесіду, балачку і т. ін., ВКЛЮЧА́ТИСЯ, ПРИЄ́ДНУВАТИСЯ, ВСТРЯВА́ТИ (УСТРЯВА́ТИ). — Док.: вступи́ти (уступи́ти), включи́тися, приєдна́тися, встря́нути (устря́нути), встря́ти (устря́ти). Олена слухала все те, але в розмову не вступала (Григорій Тютюнник); Він завжди кланявся і то сим, то тим боком уступав у розмову з паном (Панас Мирний); Павло.. дуже хотів включитися в розмову, але боявся (В. Кучер); Відтоді, ображена і налякана, дівчина назавжди відмовилася встрявати з ним у бесіду (В. Козаченко); Збоку зразу ж сиділо кілька селян.. Яшко устряв до них у балачку (А. Головко).

ВСТУПА́ТИ (УСТУПА́ТИ) (в члени якоїсь організації, навчальний заклад і т. ін.), ПОСТУПА́ТИ, ІТИ́, ПРИЄ́ДНУВАТИСЯ, ЗАПИ́СУВАТИСЯ. — Док.: вступи́ти (уступи́ти), поступи́ти, піти́, приєдна́тися, записа́тися. — Я.. добровільно вступаю в ряди Першого українського повстанського імені козака Богуна полку! (О. Довженко); Улас задумав поступати в Харківський університет (Григорій Тютюнник); Записався в гурток художньої самодіяльності.

ПРИЄ́ДНУВАТИСЯ до кого-чого (перев. до гурту, до тих, хто рухається, пересувається кудись), ПРИЛУЧА́ТИСЯ, ДОЛУЧА́ТИСЯ, ПРИБИВА́ТИСЯ, ПРИСТАВА́ТИ, ПРИЛАШТО́ВУВАТИСЯ, ПРИЛАДНО́ВУВАТИСЯ (ПРИЛА́ДНУВАТИСЯ), ПРИСУСІ́ДЖУВАТИСЯ розм., ПРИМО́ЩУВАТИСЯ розм.; ЧІПЛЯ́ТИСЯ розм. (перев. без чиєїсь згоди, запрошення); ВЛИВА́ТИСЯ також у що, ВСТРЯВА́ТИ (УСТРЯВА́ТИ) у що, між кого, на що, зневажл. (поповнювати склад чогось); ПРИПИ́ТУВАТИСЯ розм. (заводячи розмову). — Док.: приєдна́тися, прилучи́тися, долучи́тися, приби́тися, приста́ти, прилаштуватися, приладна́тися, присусі́дитися, примости́тися, причепи́тися, учепи́тися (вчепи́тися), вли́тися, встря́ти (устря́ти), встря́нути (устря́нути), припита́тися. Гурт збільшувався, — приєднувались, як правило, студенти, які в гурті впізнавали своїх знайомих (Є. Гуцало); Їду я в таксі. До мене прилучається — а чого ж і не підвезти? — мій давній знайомий (О. Ковінька); Повстанці, що прийшли з Мельничуком, долучаються до гурту, вечеряють (Мирослав Ірчан); Радісно кружляє (Христина) по ставку, поки не прибивається до дівчат (М. Стельмах); По дорозі до рудого хлопчика пристало ще кілька малюків (І. Багмут); На станції Богучар вони прилаштувалися до військового ешелону і поїхали на фронт (Григорій Тютюнник); Колона семьонівців вже приладновувалася поруч колони кексгольмців (Ю. Смолич); Присусіджується (дівча) до мами і вкупі з нею ходять то в музей, то по магазинах (Леся Українка); Товстий крамар і гнилозубий чоловік .. примостилися до гурту (Панас Мирний); — Пішов я, а за мною іще онук мій учепився (Г. Хоткевич); Щодня нові й нові частини вливалися до армії: вона дедалі ставала грізнішою силою (В. Собко); Од'їжджаючи, приказував Онилці, надіваючи на палець каблучку: "Гляди ж без мене на юлицю не ходи і на досвітки не встрявай" (Ганна Барвінок); Одразу розчервонілася (Текля) від першої чарки, до сусідок по столу припиталася, почала їм щось оповідати про своє життя (В. Кучер).

ПРИЄ́ДНУВАТИСЯ до кого-чого (починати брати участь у тому, що роблять інші), ПРИЛУЧА́ТИСЯ, ДОЛУЧА́ТИСЯ, ПРИСТАВА́ТИ, ВКЛЮЧА́ТИСЯ до чого, у що, ПІДКЛЮЧА́ТИСЯ розм., ПІДПРЯГА́ТИСЯ розм., ПРИПРЯГА́ТИСЯ розм., ВСТРЯВА́ТИ (УСТРЯВА́ТИ) у що, між кого, розм.; ПІДХО́ПЛЮВАТИ що (пісню, розмову). — Док.: приєдна́тися, прилучи́тися, долучи́тися, приста́ти, включи́тися, підключи́тися, підпрягти́ся, припрягти́ся, встря́ти (устря́ти), встря́нути (устря́нути), підхопи́ти. В розпалі бою Клим забував про наказ Малини — сидіти в траншеї взводу — і приєднувався до бійців, які атакували ворога (Я. Гримайло); — Каченята танцюють. Ведмідь пританцьовує, запрошує Бабусю і з нею прилучається до танцю (О. Олесь); До Данилка пристає Ярилко. Обидва танцюють з викрутасами (Грицько Григоренко); Українські фольклористи .. включаються у вирішення важливих питань про шляхи і перспективи розвитку поетичного мистецтва народу (з журналу); (Наташа:) Ми тут створимо таку бригаду, щоб аж на фронті слава пішла.. А поки що он до тітки Насті підключайтесь (Я. Баш); — Тепер не обов'язково самому все ладнати, хай підпрягаються сусіди (М. Чабанівський); — В мене є один начальник, бригадир — і все. А то ще Тиміш припрігся, мораль заходився вичитувати (Д. Бедзик); Він сам мав таку вдачу, що коли робив яке діло, то щоб ніхто не встрявав і не перешкоджав робити, як хочеш (Б. Грінченко); Тодішній лицедій мусив добре вміти підхоплювати діалог (О. Ільченко).

ПРИЄ́ДНУВАТИСЯ до кого-чого (ставати чиїмсь послідовником, виявляти згоду з чиїмись думками, поглядами тощо), ПРИЛУЧА́ТИСЯ, ПРИМИКА́ТИ, ПРИСТАВА́ТИ, СОЛІДАРИЗУВА́ТИСЯ з ким; ПОДІЛЯ́ТИ що, з ким, РОЗДІЛЯ́ТИ що, з ким, рідше, ПРИЙМА́ТИ що (чиїсь думки, погляди). — Док.: приєдна́тися, прилучи́тися, примкну́ти, приста́ти, солідаризува́тися, поділи́ти, розділи́ти, прийня́ти. Відразу ж після прибуття до столиці Шевченко приєднується до тих, хто стояв за ліквідацію кріпаччини (П. Федченко); — Скажи, Петре, по щирості, ти міг би пристати до нашої справи? (Д. Бедзик); В оцінці земства й земських діячів Панас Мирний.. солідаризувався з російською та українською демократичною пресою (з журналу); Зал гув і гримів — одні підтримували промовця, інші поділяли позицію головуючого (Ю. Смолич); Мій пієтизм до Вас (Панаса Мирного) розділяють і земляки, отож не диво, що ми так зраділи, прочитавши Вашу нову працю "Морозенко" (М. Коцюбинський); Коли наш розум має розвиватись і йти вперед, чому наше почуття має йти назад і приймати те, що відкинув давно наш народний гумор в своїх ліпших об'явах? (Леся Українка).

ПРИЄ́ДНУВАТИСЯ (з'являтися як додаток, доповнення до чогось), ПРИЛУЧА́ТИСЯ, ДОЛУЧА́ТИСЯ, ВЛИВА́ТИСЯ у що, ПРИМІ́ШУВАТИСЯ, ДОМІ́ШУВАТИСЯ, ПРИБАВЛЯ́ТИСЯ розм., ДОБАВЛЯ́ТИСЯ розм.; ПРИПЛІТА́ТИСЯ розм., НИЗА́ТИСЯ розм. (перев. у розмові, розповіді тощо); ПРИРОСТА́ТИ (у процесі росту). — Док.: приєдна́тися, прилучи́тися, долучи́тися, вли́тися, приміша́тися, доміша́тися, приба́витися, добавитися, приплести́ся, наниза́тися, прирости́. Тимофій перепробовує їх усі (флоєри), й оригінальне гудіння разом із тихими жалібними якимись звуками приєднується до всепожираючого шуму (Г. Хоткевич); Шум наростав, до нього прилучалися інші звуки (О. Гуреїв); Стражданням вірменського народу, здавалось, не видно було краю, Тим більше, що до жорстокості арабських загарбників долучались іще утиски своїх місцевих експлуататорів (П. Тичина); І мали право новаки пишатися щозміни, бо й їхній чесний труд важкий вливався в труд країни (П. Дорошко); Тепер дим став немов густішим, до нього примішалося ще щось (Г. Хоткевич); До важкого гуркоту гармат домішалося тріскотіння мушкетів (З. Тулуб); — Поклониться (грішник) святому, і до одного чуда прибавиться друге (М. Стельмах); Починають (молодиці) у кутку: — Ой ви, хлопці-риболовці, та тягніть невід... До них приплітаються чоловічі баси, гудуть мідним дзвоном (Григорій Тютюнник); Літери (на рекламі) одна по одній, мов хто їх там вистукував на машинці, низалися в слова (П. Тичина); Ні, не вернеться він тепер до їх, як не приросте одрубане гілля... (Грицько Григоренко).

СХВА́ЛЮВАТИ (вважати правильними, добрими які-небудь дії, вчинки, рішення і т. ін.), ПІДТРИ́МУВАТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИСЯ до чого, ПРИЙМА́ТИ що (виявляти згоду з чим-небудь); ВІТА́ТИ (вважаючи правильним що-небудь, сприймати з радістю); СПІВЧУВА́ТИ (вважаючи правильним, ставитися прихильно); БЛАГОСЛОВЛЯ́ТИ, ЗАТВЕ́РДЖУВАТИ, САНКЦІОНУВА́ТИ (стверджувати своєю згодою); ПІДТА́КУВАТИ, ПІДДА́КУВАТИ розм., ПОТАКА́ТИ розм., ПОТА́КУВАТИ розм. (виявляти згоду з чиїми-небудь висловлюваннями або діями); ПІДСПІ́ВУВАТИ розм. (схвалювати чиї-небудь дії, звичайно негативні). — Док.: схвали́ти, підтри́мати, приєдна́тися, прийня́ти, привіта́ти, благослови́ти, затве́рдити, підта́кнути, підда́кнути. Схвалити резолюцію зборів; — Я знаю, дехто й підтримує рішення Перегуди, та чомусь ніхто з цих учнів не виступив (О. Донченко); Затверджувати висновки комісії; Підтакувати сватові; Підспівувати отаманові. — Пор. 1. пого́джуватися.