провалити

ЗАБАЛОТУВА́ТИ (не обрати при балотуванні, голосуванні), ПРОВАЛИ́ТИ розм. Забалотувати кандидатуру на виборах; Гнида лише оком обвів збори і вже знав, що провалять, бо ж народу з його табору було тільки купка. Тому й зняв свою кандидатуру (А. Головко).

ПРОБИВА́ТИ (ударами, натиском утворювати в чомусь отвір, рану, прохід тощо), ПРОЛО́МЛЮВАТИ (ПРОЛА́МУВАТИ), ПРОШИБА́ТИ розм.; ПРОСА́ДЖУВАТИ, ПРОВА́ЛЮВАТИ (докладаючи великих зусиль); ПРОТИКА́ТИ, ТАРА́НИТИ, ПРОСТРО́МЛЮВАТИ, ПРОТАРА́НЮВАТИ, ПРОШИВА́ТИ, ПРОСІКАТИ (наскрізь). — Док.: проби́ти, проломи́ти (пролама́ти), прошиби́ти, просади́ти, провали́ти, проткну́ти, протаранити, простромити, проши́ти, просікти́. Пробиваю кригу в грудні, Аби скупатися в ріці (Т. Осьмачка); — Народ висадив браму і проломив стіну! — крикнули в палаці (І. Нечуй-Левицький); Він хоче зробитися незримим, хоче зійти парою, ввійти в землю або проламати головою двері, щоб тільки тут не бути (П. Колесник); — Танцює так (дід), що аж хата тремтить. Не повірите, така сила, що дошку в підлозі просадив (Ю. Збанацький); Маєш клопіт — заганяй обох (дітей) на піч, напувай пареним молоком з овечим лоєм та ще пильнуй, щоб і череня не провалили (Григорій Тютюнник); — Я.. кинувся на нього з шаблею, простромивши йому живіт з такою силою, що наш мучитель перекинувся на палубу (Вал. Шевчук); Льотка як зачавуниться, то біда! Шість чоловік беремось і "бараном" таранимо, аж іскри з очей сиплються, доки лом сталевий заганяємо, щоб льотку проломити (О. Гончар); Вертів (Сергій) бур і бив балдою, бив до нестями, ніби своїми ударами хотів вгамувати біль і протаранити скелю, що закривала світ (Г. Коцюба).

ПРОВАЛИ́ТИ (незадовільно оцінити перев. на екзамені), ЗАВАЛИ́ТИ розм., ЗАСИ́ПАТИ розм., ЗАРІ́ЗАТИ розм., ЗРІ́ЗАТИ розм. — Недок.: прова́лювати рідко зава́лювати рідко рі́зати рідко. — Провалили картину, Сев? — сміюся я. — Іще й як провалили. З музикою й барабанами, — регочеться мій друг (Ю. Яновський); При одній лише думці про те, що донька могла б не пройти по конкурсу, що якісь там інститутські книгогризи могли б завалити її при вступі, майора кидало в лють (О. Гончар); (Середа:) Він її засипле перед Ярошем (І. Микитенко); — З підручника української літератури я читаю лише біографії письменників.. — Заріже він (учитель) тебе на іспитах, — з жалем промовив Микола (П. Автомонов); О, це був справжній герць! Що більше намагався Сокіл "зрізати", то краще і пристойніше відповідала Ольга (Я. Качура).

РОЗБИ́ТИ (ударяючи, порушити цілісність чого-небудь), ПОБИ́ТИ, РОЗТОВКТИ́ розм., ПОТОВКТИ́ розм., ПОТРОЩИ́ТИ розм., РОЗТРОЩИ́ТИ розм., РОЗЧУХРА́ТИ розм., РОЗТОРОЩИ́ТИ діал.; РОЗЧЕРЕПИ́ТИ розм. (вщент, на черепки); СТОВКТИ́ розм. (частини тіла); ПРОВАЛИ́ТИ (голову, ніс). — Недок.: розбива́ти, би́ти, розтовкувати, розтро́щувати, розчу́хрувати, прова́лювати. Жайсак розбив грудку цукру на три шматочки і поклав один з них орляті в дзьоб (З. Тулуб); — Всюди, де вас не будуть допитувати, маєте говорити одно: ви хотіли тільки налякати пана, побити, потрощити йому зі злості вікна (М. Стельмах); Розтовкла таку добру макітру (Словник Б. Грінченка); Як-то раз, напившись дуже, та зачепився з шинкарем, та потовк йому усі пляшки і усі чарки (Г. Квітка-Основ'яненко); Заревли гармати. Козаки полізли на вали, розтрощили баркани (І. Нечуй-Левицький); А море з лиха аж реве.. Всі човники їх розчухрало, Багацько війська тут пропало (І. Котляревський); Я сильний, віковічні скали розторощу, на землю повалю... (І. Франко); Але тілько за поріг — Зачепився (кошовий) зразу І в цариці — трах-тарах! — Розчерепив вазу (С. Руданський); Упав.. до ями (камінець) і стовк Тарасові два пальці на нозі (О. Ковінька); Вони душили один одного, кусали, штрикали складаними ножиками, провалювали один одному носи чим попало (О. Довженко).