1. Словник синонімів української мови

продажний

ЗРАДЛИ́ВИЙ (здатний на зраду, на підступний, віроломний вчинок; властивий зрадникові), ЗРА́ДНИЦЬКИЙ, ЗРА́ДНИЙ рідко; ВІРОЛО́МНИЙ (який порушує обіцянку, зобов'язання); ПРОДА́ЖНИЙ (якого можна підкупити). Коли їх (паліїв війни) слуги, плазуни зрадливі, Підіймуть руки на всесвітню правду, На дружбу нашу чисту, — горе їм! (М. Рильський); О ноче! Зрадний твій покров, Лукава ти, весняна ноче! (М. Рильський); Клятва в тебе віроломна, Дружба в тебе лицемірна (С. Воскрекасенко).

ПРОДА́ЖНИЙ (який продає себе, свої почуття, честь тощо або якого можна купити за гроші, плату; властивий такій людині), ПІДКУПНИЙ, ПЕРЕКУПНИЙ, ПОКУПНИЙ розм., РОЗПРОДА́ЖНИЙ зневажл. Ні жало зміїне клевети, Ні продажні зрадники і гади Не скорять нас, сестри і брати! (М. Рильський); Каравана він ставив завжди за приклад навіть своїй дружині,.. хоч дружина і перечила йому, що в Каравана божниця домашня, та совість продажна (П. Панч); Ненавиджу я вас, що звесь лукавість, І кривда, й лад нелюдський та підкупний (І. Франко); (Грицько:) Не треба мені її перекупного кохання; нехай вона ним на базарі торгує! (М. Старицький); Ах, гадючі жала, розпродажні душі! (П. Тичина).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. продажний — (той, якого підкупом можна переманити на свій бік) підкупний, розпродажний. Словник синонімів Полюги
  2. продажний — прода́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. продажний — (- душу) запроданський, підкупний; пор. ЗРАДНИЦЬКИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. продажний — -а, -е. 1》 Прикм. до продаж 1). 2》 перен. Який продає себе, свої почуття, честь і т. ін. за гроші, плату. || Якого можна купити за гроші, плату. 3》 перен. Такий, якого можна підкупити; здатний заради грошей, користі на безчесні вчинки, зраду і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. продажний — ПРОДА́ЖНИЙ, а, е. 1. Прикм. до про́даж 1. Продажна ціна; // Признач. для продажу. – Але я не казав, що маю ґрунт на продаж, що в мене ґрунт продажний, – говорив Семен так же несміливо й нерадо (Л. Мартович). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  6. продажний — прода́жна шку́ра, зневажл. Той, хто зраджує кого-, що-небудь. — А ти їх (поранених), видно, сюди (в тюрму) спровадив? — Блиснув вороже Сашко.— Та вже куди не спровадив...— зам’явся староста ..— Шкура продажна,— буркнув Коваль (Ю. Фразеологічний словник української мови
  7. продажний — Прода́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. продажний — ПРОДА́ЖНИЙ, а, е. 1. Прикм. до про́даж 1. Продажна ціна; // Признач. для продажу. — Але я не казав, що маю грунт на продаж, що в мене грунт продажний, — говорив Семен так же несміливо й нерадо (Март., Тв., 1954, 121). 2. перен. Словник української мови в 11 томах
  9. продажний — Продажний, -а, -е Назначенный къ продажѣ. Продажне — заважне. Ном. № 10523. Словник української мови Грінченка