продивитися

ПРОПУСТИ́ТИ що (через неуважність не помітити, не зробити вчасно чогось, не використати якоїсь нагоди), ПРОМИНУ́ТИ, ПОМИНУ́ТИ, ПРОЗІВА́ТИ, ПРОҐА́ВИТИ розм., ПРОГА́ЯТИ розм., ПРОДИВИ́ТИСЯ розм., ПРОГЛЕ́ДІТИ розм., ПРОГЛЯДІТИ розм., ПРОМОРГА́ТИ розм., ПРОСПА́ТИ розм., ПРОШЛЯ́ПИТИ фам.; ПРОГА́ЯТИ (нагоду); ПРОСТРО́ЧИТИ (встановлений термін). — Недок.: пропуска́ти, промина́ти, помина́ти, ґавити, прога́ювати, простро́чувати. Він заспівував, а його приятелі, смішно і зосереджено схиливши голови, дослухалися, щоб не пропустити потрібного моменту, і всі враз підхопили (О. Сизоненко); Мар'яна нічого не відповідала Каленику Романовичу, проминула й незадоволення Рубіна (І. Сенченко); Поминаємо докори з боку людей, подразнених у своїй амбіції тим, що ми відкинули їх власні вірші (І. Франко); Як з жнивами прозівав — рік даремно працював (прислів'я); Ольга слухала, сердечно боячись, щоб не проґавити й одного слова (Я. Качура); (Маруся:) Коли про своє щастя будеш дбати, то дивись і продивишся чуже нещастя (Панас Мирний); Задумався (Андрій) і прогледів, коли Надія з хвіртки вийшла разом з сином (С. Чорнобривець); А настане ніч Купала, Тую ніч не прогляди, І поки ще мла не впала — В ліс до папороті йди (Я. Щоголів); Вона.. не проморгає, усі недоліки помітить (В. Собко); Бачу й тебе, горда паніматко: чи так поглядатимеш звисока і тоді на нашого брата, як твій гетьман із сонцем на лобу проспить молоду, не згірш од іншого гультяя! (П. Куліш); — Казав (Білогруд), що можна було б не так зустріти німця, прошляпили, мовляв (Ю. Бедзик); Боюся, що Ви там забули й про те, що час уже влаштовуватись у профшколи. Дивіться — не прогайте (С. Васильченко); (Поштар:) Я вже третій день з города. Поспішаю оце, щоб хоч сьогодні на ніч вернуться, — прострочив трохи (І. Карпенко-Карий). — Пор. недогля́нути.

ПЕРЕГЛЯДА́ТИ (з метою ознайомлення, перевірки тощо), ПЕРЕДИВЛЯ́ТИСЯ, ПЕРЕГЛЕ́ДЖУВАТИ розм., ПЕРЕЗИРА́ТИ діал.; ПРОГЛЯДА́ТИ, ПРОДИВЛЯ́ТИСЯ (нашвидку, поверхово). — Док.: перегля́нути (перегля́діти), передиви́тися, перегле́діти, прогля́нути, продиви́тися. Докладно переглядав (Герман) рахунки, копальняні знаряддя, млинки (І. Франко); Похмурі, непроникливо суворі хлопці.. доскіпливо передивлялися документи пасажирів (Ю. Збанацький); Він вже сани ладна, вона кожухи перегледжує (Марко Вовчок); Мама дала Катрусі квітки сині, білі, зелені, червоні. Катруся перезирала їх (В. Стефаник); Директор почав уважно проглядати Василеві доводи, розрахунки, креслення (П. Загребельний); Одною рукою я рухаю моталку, продивляючись частину фільму (Ю. Яновський).

ПЕРЕГЛЯДА́ТИ (вибірково, побіжно читати), ПЕРЕДИВЛЯ́ТИСЯ, ПРОГЛЯДА́ТИ, ПРОДИВЛЯ́ТИСЯ, ПРОБІГА́ТИ, ПЕРЕБІГА́ТИ розм., ПЕРЕЗИРА́ТИ діал.; ПЕРЕГОРТА́ТИ (ПЕРЕГО́РТУВАТИ) (книжку, журнал). — Док.: перегля́нути (перегля́діти), передиви́тися, прогля́нути, продиви́тися, пробі́гти, перебі́гти, перегорну́ти. Вчора по обіді я вже могла тільки лежать на кушетці і півсонними очима переглядать (властиве, не читать) французькі журнали (Леся Українка); За день до мого од'їзду я востаннє похапцем передивлявся свої книжки (С. Васильченко); — Я пішов до кімнати. Почав проглядати конспект (Є. Кравченко); За столом майор Ніна Славіна продивляється німецьку газету (В. Собко); Лариса Петрівна швидко розірвала конверт, пробігла очима лист (М. Олійник); Михайло пожадливо перебігав газетні шпальти. Прочитав те оголошення раз, вдруге (Ю. Збанацький); За той час перезирав (Євгеній) газету (І. Франко); Вчора Тарас знову перегортав складену Маркевичем п'ятитомну "Історію України" (О. Іваненко).