продимлюватися

ЗАКОПТИ́ТИСЯ (вкритися кіптявою, сажею), ЗАКОПТІ́ТИ, ПРОКОПТИ́ТИСЯ підсил., ПРОКОПТІ́ТИ підсил., ЗАКУРИ́ТИСЯ (ЗАКУРІ́ТИСЯ), ЗАКУРІ́ТИ, ЗАДИМИ́ТИСЯ (ЗАДИМІ́ТИСЯ), ПРОДИМИ́ТИСЯ (ПРОДИМІ́ТИСЯ) підсил. (сповнитися, оповитися димом). — Недок.: зако́пчуватися, проко́пчуватися, заку́рюватися, зади́млюватися, проди́млюватися, продимля́тися. Від диму закоптишся, від води замочишся, а часом і зовсім утопишся (М. Номис); — У хаті в тебе, Параско, як у сажу: лави не змивані, комин закурів, як у винниці (Ганна Барвінок); (Левко:) Ет, об казна-чім турбуєшся. Краще б гляділа, щоб там у печі не перепріло що та не задимилось (М. Кропивницький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. продимлюватися — проди́млюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. продимлюватися — -ююся, -юєшся і продимлятися, -яюся, -яєшся, недок., продимитися і продимітися, -млюся, -мишся; мн. продимляться; док. 1》 док. тільки продимитися. Насичуватися або наповнюватися димом; покриватися, забруднюватися кіптявою; ставати продимленим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. продимлюватися — ПРОДИ́МЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, ПРОДИМЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРОДИМИ́ТИСЯ, ПРОДИМІ́ТИСЯ, млю́ся, ми́шся; мн. продимля́ться; док. 1. док. тільки продими́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. продимлюватися — ПРОДИ́МЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшоя і ПРОДИМЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРОДИМИ́ТИСЯ і ПРОДИМІ́ТИСЯ, млю́ся, ми́шся; мн. продимля́ться; док. 1. док. тільки продими́тися. Словник української мови в 11 томах