продукт

НА́СЛІДОК (те, що виходить, випливає з чого-небудь, зумовлюється якоюсь причиною), ПО́СЛІДОК заст., СКУ́ТОК заст.; РЕЗУЛЬТА́Т, ВИ́СЛІД рідше (кінець, підсумок якої-небудь цілеспрямованої діяльності; рідше — наслідок узагалі); ПІ́ДСУМОК (те, що одержується після завершення чого-небудь); ПЛІД, ПРОДУ́КТ (результат яких-небудь дій, чиєїсь діяльності); ЕФЕ́КТ (результат, перев. бажаний, яких-небудь цілеспрямованих зусиль). Причина і наслідок; Наслідки землетрусу; — Я зробила аналіз двома способами одночасно. Обидва наслідки збіглись (Ю. Шовкопляс); Результати наукових досліджень; Одержати результат; Серце часом болить і почуває втому, але це результат дороги (М. Коцюбинський); Підсумки життя і творчості; Егоїзм — законне дитя старого світу, продукт найбільшої його пристрасті (М. Чабанівський); Вибух не дав потрібного ефекту (Д. Ткач).

СИРОВИНА́ (те, з чого виробляють, виготовляють що-небудь), МАТЕРІА́Л, ПРОДУ́КТ, СИРЕ́ЦЬ, НАПІВФАБРИКА́Т (не до кінця вироблений або неочищений продукт). Найбільше цікавився (Григор Наумович).. патронним заводом нашим. Скільки даємо патронів зараз, який запас сировини та палива (А. Головко); Очерет можна використати ще й як будівельний матеріал — це клопіт комишитових заводів (О. Гончар); Попід горою примостилася піч для обпалювання, а збоку — довга повітка для сушки й схову сирцю й готової цегли (О. Десняк); М'ясні напівфабрикати; З металічних порошків виробляють також листи, труби, прутки та інші напівфабрикати (з журналу).

ХАРЧІ́ (те, що їдять і п'ють; їстівні запаси), ХАРЧ ч. і ж., ПРОДУ́КТИ, ПРОДОВО́ЛЬСТВО, ПРИПА́СИ, ПРОВІ́ЗІЯ, ХЛІБ розм., ХЛІБ-СІ́ЛЬ розм.; ПРОВІА́НТ розм. (також заст. — запас продовольства для армії, експедиції і т. ін.). Олекса, що працював з Бронком у друкарні Філіпчука, кожної суботи їздив до батьків на село по харчі (Ірина Вільде); — Я ж бачу по очах, що вам хочеться їсти. У селі легше з харчем, ніж у місті. Пийте (молоко) (П. Автомонов); Яка харч, така й робота (прислів'я); В безхлібні часи можна було озолотитись на торгівлі продуктами, і Січкар перевершив усіх місцевих гендлярів (М. Стельмах); Тут були скупчені багаті склади продовольства і воєнного майна (М. Шеремет); Тимофій із жінкою сідають їсти; я теж витягаю свої припаси (Г. Хоткевич); Добуто з рюкзаків провізію і все, що належить до неї: пора! Настав час приступити до традиційної мисливської трапези (О. Гончар); — Я людям служу, громаді служу — так, за хліб, за спасибі... (Панас Мирний); (Горпина:) Для кумів я вже не пожалію хліба-солі (І. Нечуй-Левицький); Під'їжджали валки з амуніцією, з провіантом, польові кухні (М. Томчаній). — Пор. 1. ї́жа, стра́ва.