прожовкнути

ЖОВТІ́ТИ (ставати жовтим, з жовтуватим відтінком), ЖО́ВКНУТИ, ПРИЖОВКА́ТИ, ЗОЛОТИ́ТИСЯ, ЗОЛОТІ́ТИ, ЗАЖОВКА́ТИ рідше, ЖОВТІ́ШАТИ підсил.; ПОЛОВІ́ТИ (перев. про жито, пшеницю). — Док.: пожовті́ти, пожо́вкнути, прижо́вкнути, зажо́вкнути, прожо́вкнути, прижо́вкти, зжо́вкнути, позолоти́тися, позолоті́ти. Обличчя осунулося, почало жовтіти (Панас Мирний); Ще не вдарив мороз, а вже втомлений лист в'яне, жовкне... (Леся Українка); Прижовкло листя на кущах і деревах (П. Воронько); Море міниться — сизе, бузкове, А надвечір воно золотиться (П. Воронько); Земля золотіла. Це був, власне, жовтий пісок, прибитий дощем, а тепер нагрітий і осяяний сонцем (І. Багряний); Все запам'ятовуй, Хомо, бо це вже історія. Не та історія, що зажовкає десь у книгах, а та, що твориться на твоїх очах (О. Гончар); За вікном тьмяно народжувався світанок, примеркали, жовтішали вогні свічок (С. Скляренко); Половіють за обрій жита, печалить день чаїне квиління (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прожовкнути — прожо́вкнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прожовкнути — -ну, -неш; мин. ч. прожовк, -жовкла, -жовкло і прожовкнув, -жовкнула, -жовкнуло; док. Зробитися, стати жовтим, набути жовтого забарвлення. || Зробитися, стати блідим, із жовтим відтінком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прожовкнути — ПРОЖО́ВКНУТИ, ну, неш; мин. ч. прожо́вк, жо́вкла, ло і прожо́вкнув, нула, ло; док. Зробитися, стати жовтим, набрати жовтого забарвлення; // Зробитися, стати блідим, з жовтим відтінком. Словник української мови у 20 томах
  4. прожовкнути — ПРОЖО́ВКНУТИ, ну, неш; мин. ч. прожо́вк, жо́вкла, ло і прожо́вкнув, нула, ло; док. Зробитися, стати жовтим, набрати жовтого забарвлення; // Зробитися, стати блідим, з жовтим відтінком. Словник української мови в 11 томах