прозріти

ПРОЗРІВА́ТИ (ставати зрячим), ПРОЗИРА́ТИ заст., поет., ПРОВИ́ДІТИ діал. — Док.: прозрі́ти, прозирну́ти. Хто сліпий уродиться, не прозріває (Вал. Шевчук); Прозрівай! Прозирай, Гогене! Ти — на грані. Ти — сам. Твори! О прозріння благословенне На межі нової пори (Є. Плужник); То уже марниця, що око червоне, добре, що хлопець провидів (С. Ковалів).

ПЕРЕДБАЧА́ТИ (уявляти дальший хід, розвиток чогось), ПРОВИ́ДІТИ уроч., ПРОЗИРА́ТИ уроч., ПЕРЕДХО́ПЛЮВАТИ уроч. рідше, ПРОЗРІВА́ТИ рідше; ЗАВБА́ЧУВАТИ (ЗАВБАЧА́ТИ) (перев. щодо явищ природи); ВІЩУВА́ТИ, ПРОРОКУВА́ТИ, ПРОРО́ЧИТИ, ПЕРЕДРІКА́ТИ, ПРОРІКА́ТИ, ПРОВІЩА́ТИ (ПРОВІ́ЩУВАТИ рідше), ПЕРЕДВІЩА́ТИ (висловлювати передбачуване); ПРОГНОЗУВА́ТИ спец. (на підставі наукових даних). — Док.: передба́чити, прозирну́ти, передхопи́ти, прозрі́ти, завба́чити, передректи́, проректи́, провісти́ти (провіщува́ти рідше), передвісти́ти. Як і передбачив Порфир, від Тихої могили екскурсанти потяглись до.. наукової станції (О. Гончар); Ти провидів, що люд буде гнить у ворожій тюрмі, — Як же серце твоє не розбилось від лютого жалю? (Леся Українка); Дивлюся в далечінь — І крізь руїну й тьму майбутнє прозираю (Л. Первомайський); Максимові пригадалися думки з Шевченкового щоденника про Фультона і Уатта. "Як умів мудрий поет так прозріти майбутнє.." (Н. Рибак); Вміти "читати" хмари — значить завбачати погоду, твердять синоптики (з газети); Як Максим віщував, так і сталося (Н. Кобринська); Товариші пророкували йому професуру (С. Добровольський); Ректор.. поважав доцента, пророчив йому велике майбутнє (Григорій Тютюнник); Хоч славнозвісний професор і передрік смерть у найближчі години, Аркадій промучився ще понад тиждень (Ірина Вільде); Чує серце, правду Кобзар прорікав (К. Гордієнко); І ось він (супутник) показався на чорному небі, маленький і блискучий, там, де й провіщав Кочубей (В. Кучер); Якщо уважно стежити за життям лісових мешканців, то за їх поведінкою можна легко прогнозувати погоду (з газети).