пройнятися

НАСИ́ЧУВАТИСЯ чим (убирати в себе у великій кількості рідину, пару, запах і т. ін.), ПРОСЯКА́ТИ, ПРОСО́ЧУВАТИСЯ, НАБИРА́ТИСЯ чого і чим, ПРОЙМА́ТИСЯ, УПИВА́ТИСЯ (ВПИВА́ТИСЯ) поет., НАСО́ЧУВАТИСЯ рідко; ПІДХО́ДИТИ (насичуватися знизу водою). — Док.: насити́тися, прося́кнути (прося́кти), просочи́тися, набра́тися, пройня́тися, упи́тися (впи́тися), насочи́тися, підійти́. У східній і південній частинах була (вода) м'якша, але мала ту ваду, ще інколи настільки насичувалася йодом, що її не можна було пити (Ірина Вільде); Сирота лежав під ожередом.. Тіло просякало хлібною тишею, конюшиний дух похлюпувався навколо (Є. Гуцало); Під'їхав возом дядько Олекса.. Він весь просочився духом конюшини (Є. Гуцало); Земля так набралася води, що вже і в себе не приймала (Панас Мирний); В печі вже доходили млинці, наскрізь проймаючись запашною конопляною олією... (А. Іщук); Іди ж, Насичуйся весною, упивайся, Вбирай у себе голоси та барви (М. Рильський); Сніг підійшов водою. — Пор. I. 1. вбира́ти.

ПРОЙМА́ТИСЯ чим (ставати охопленим якимись почуттями, думками, настроями тощо; набувати якогось виразу — про очі, обличчя), ПЕРЕЙМА́ТИСЯ, ПОЙМА́ТИСЯ, СПО́ВНЮВАТИСЯ (СПОВНЯ́ТИСЯ) чим, чого, ВИПО́ВНЮВАТИСЯ (ВИПОВНЯ́ТИСЯ), НАПО́ВНЮВАТИСЯ (НАПОВНЯ́ТИСЯ), НАЛИВА́ТИСЯ, ПЕРЕПО́ВНЮВАТИСЯ (ПЕРЕПОВНЯ́ТИСЯ) підсил., ПОНІМА́ТИСЯ розм., БРА́ТИСЯ розм.; ПІДПАДА́ТИ під що, рідше чому (пройматися однаковим з іншими настроєм, почуттям). — Док.: пройня́тися, перейня́тися, пойня́тися, спо́внитися, ви́повнитися, напо́внитися, нали́тися, перепо́внитися, поня́тися, взя́тися (узя́тися), підпа́сти. Чудне життя... якби часами серце Живим жалем і болем не проймалось, Не знала б я, чи справді я живу (Леся Українка); Враз благообразне обличчя Маркевича пройнялося якоюсь урочистістю, очі глянули глибоко (О. Іваненко); Хоч багато людей ще зовсім не знали Дорощука, але прислухалися до його слів, переймалися його неспокоєм (М. Ю. Тарновський); Його бліде, стомлене нічною роботою обличчя поймалося турботою (І. Микитенко); Чим ближче підходив до її будинку, тим більше сповнювався хвилювання (Є. Гуцало); Юнакові очі розширились, виповнились жалем (Ю. Збанацький); Мальвині очі наповнились страхом (Р. Іваничук); — Ага! Тікаєте! — Душа Яреськова наливається лютою радістю (О. Гончар); Злобою і торжеством переповнилося серце опришка (Г. Хоткевич); (Фауст:) Яким блаженством всі мої чуття, Уся моя істота понялася, Немов по жилах полумінь життя І невмируща юність розлилася... (переклад М. Лукаша); Гнівом береться серце (А. Шиян); Поганий настрій огортав усіх. І навіть Вова.. підпав під загальний настрій і сидів мовчки, наче чимось зажурений (М. Трублаїні).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пройнятися — пройня́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пройнятися — [пройн’атиес'а] проуймус'а, -ймеис':а, -ймеиц':а, проуймуц':а; мин. -н'аўс'а, -н'алас'а; нак. -ймис'а, проуйм'іц':а Орфоепічний словник української мови
  3. пройнятися — див. пройматися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пройнятися — ПРОЙНЯ́ТИСЯ див. пройма́тися. Словник української мови у 20 томах
  5. пройнятися — ПРОЙНЯ́ТИСЯ див. пройма́тися. Словник української мови в 11 томах
  6. пройнятися — Пройматися, -маюся, -єшся сов. в. пройня́тися и проня́тися, -ймуся, -мешся, гл. 1) Быть пронимаемымъ, пронятымъ, пронизаннымъ и пр. 2) Проникаться, проникнуться. Мати — як мати: вона пронялася жалем рідної дитини, зглянулась на її сльози. Мир. ХРВ. 330. Словник української мови Грінченка