прокладати

КРЕ́СЛИТИ (проводити риси, лінії на папері, землі тощо; виготовляти креслення, схему тощо), НАКРЕ́СЛЮВАТИ, РИСУВА́ТИ, ПРОКРЕ́СЛЮВАТИ, ПРОРИСО́ВУВАТИ (проводити риси, лінії); ПРОКЛАДА́ТИ (позначати на карті напрям руху корабля, літака і т. ін.). — Док.: накре́слити, нарисува́ти, прокре́слити, прорисува́ти, прокла́сти. Бутаков не просто креслив на карті контури берега та островів, він уважно вивчав їх геологічну структуру (З. Тулуб); Старий мідник кинув своє ремесло, по цілим дням читав книжки, рисував і вираховував усілякі шруби та коліщатка (М. Коцюбинський).

ПРОКЛАДА́ТИ (дорогу, стежку — утворювати, йдучи, ходячи, їдучи, їздячи), ТОРУВА́ТИ, УТОРО́ВУВАТИ (ВТОРО́ВУВАТИ), УБИВА́ТИ (ВБИВА́ТИ), ПРОБИВА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРОТИРА́ТИ діал.; ТОПТА́ТИ, ПРОТО́ПТУВАТИ, УТО́ПТУВАТИ (ВТО́ПТУВАТИ), ВИТО́ПТУВАТИ (часто ходячи); ПРОЛА́МУВАТИ, ПРОЛО́МЛЮВАТИ (із зусиллям; долаючи перешкоди); ПРОКИДА́ТИ, ПРОРІЗА́ТИ (ПРОРІ́ЗУВАТИ) (відкидаючи щось, розчищаючи). — Док.: прокла́сти, проложи́ти розм. проторува́ти, уторува́ти (вторува́ти), уби́ти (вби́ти), проби́ти, провести́, проте́рти, утопта́ти (втопта́ти), протопта́ти, ви́топтати, ви́тупати розм. пролама́ти, проломи́ти, проки́дати, проки́нути́, прорі́зати. На дні тієї щілини був мочар, росла осока та очерет, так що ніяк не можна було тудою прокласти шлях (І. Нечуй-Левицький); Василь перший кинувся проложити дорогу, — та так нічого і не зробив (Панас Мирний); Доріжку до троянди уторовує той, хто її прищепив (М. Томчаній); (Річард:) Ти ж певне довго проблукав у пущі? Тяжка дорога? (Джонатан:) Ні, тепер не дуже, за стільки часу вторували люди (Леся Українка); Ти до мене, молодої, чорну стежечку убив (пісня); Похмурі сосни-велетні суворо дивилися на чотирьох комсомольців, що вперто пробивали собі шлях у дикі нетрі (О. Донченко); Зима була, замерз зелений Сян, І по блискучім ледовім помості Гладкий протерли шлях мужицькі сани (І. Франко); На кожнім кроці здається тобі, що от натрапив на стежку, а стежки тут зроду не було, Та й хто її топтав би? (Г. Хоткевич); До твого омріяного дому, Де колись ти винесла води, Три весни шукав я путь знайому, Три зими протоптував сліди (В. Бичко); Втоптала стежку (титарівна) на могилу, Все виглядать його ходила (Т. Шевченко); Тут я всі стежечки витоптав (С. Журахович); Ой хто ж цюю стежечку витупав, до тебе ходячи? (Словник Б. Грінченка); Вергав, вергав (ведмідь), аж утомився — пішов, напився води, як зачав знову ламати!.. От-от стежечку проламає! (казка); Почув цю звістку Йван, панотців наймит, та й обібрався проломити Славкові дорогу (Лесь Мартович); Сніги впали великі, і Андрій радо прокидає од порога до воріт стежку (М. Коцюбинський); Псович.. зганяв од порога цілі юрми кріпаків до парку, де вони з ранку до ночі косили трави, прорізували нові стежки, алеї (В. Гжицький).

ПРОКЛАДА́ТИ (розташовувати, споруджувати щось у певному напрямку, вздовж чогось), ПРОТЯГА́ТИ (ПРОТЯ́ГУВАТИ), ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ), ПРОВО́ДИТИ, ВЕСТИ́, ПРОСТЯГА́ТИ розм. — Док.: прокла́сти, проложи́ти розм. протягти́ (протягну́ти), провести́, простягти́ (простягну́ти). Робітники довбали шурфи, прокладали вузькоколійку, підвозили дерево, дошки (О. Донченко); Здавалося (школярам), що зв'язківці спеціально для них, щоб не були відірвані від усього світу, протягли кабель та поставили на маленький стілець чорну дзенькітливу коробочку (Ю. Збанацький); Сапери пройшли, за ними трактор з плантажним плугом тягне борозну, вивалює глибоку, як траншею (О. Гончар); Вже є люди, які керуються дощами, справжні дощові інженери. Допоможіть їм з річок проводити канали, робити фонтани (О. Іваненко); Тепер, чути, мають попри наші міста колію залізну вести (І. Франко); Отут би простягти залізну колію! (О. Стороженко).