1. Словник синонімів української мови

прокреслювати

КРЕ́СЛИТИ (проводити риси, лінії на папері, землі тощо; виготовляти креслення, схему тощо), НАКРЕ́СЛЮВАТИ, РИСУВА́ТИ, ПРОКРЕ́СЛЮВАТИ, ПРОРИСО́ВУВАТИ (проводити риси, лінії); ПРОКЛАДА́ТИ (позначати на карті напрям руху корабля, літака і т. ін.). — Док.: накре́слити, нарисува́ти, прокре́слити, прорисува́ти, прокла́сти. Бутаков не просто креслив на карті контури берега та островів, він уважно вивчав їх геологічну структуру (З. Тулуб); Старий мідник кинув своє ремесло, по цілим дням читав книжки, рисував і вираховував усілякі шруби та коліщатка (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокреслювати — прокре́слювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прокреслювати — -юю, -юєш, недок., прокреслити, -лю, -лиш, док. 1》 перех.Проводити риси, лінії на чому-небудь. || Залишати слід на чомусь, рухаючись. 2》 перех., перен., рідко. Своїми обрисами позначати що-небудь. 3》 тільки док., перех. і неперех. Креслити якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прокреслювати — ПРОКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док. 1. що. Проводити риси, лінії на чому-небудь; // Залишати слід на чомусь, рухаючись. Повільно оберталась стріла, прокреслюючи в чистому небі чітку лінію (О. Донченко); У небі звилася ракета. Словник української мови у 20 томах
  4. прокреслювати — ПРОКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док. 1. перех. Проводити риси, лінії на чому-небудь; // Залишати слід на чомусь, рухаючись. Повільно оберталась стріла, прокреслюючи в чистому небі чітку лінію (Донч. Словник української мови в 11 томах