прокручуватися

КРУТИ́ТИСЯ (робити обертові, колові рухи), ОБЕРТА́ТИСЯ, ВЕРТІ́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИСЯ, КРУЖЛЯ́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм.; ПОКРУ́ЧУВАТИСЯ (злегка або час від часу); ПРОКРУ́ЧУВАТИСЯ (якийсь час). — Док.: крутну́тися, оберну́тися, поверну́тися, покрути́тися, прокрути́тися. Навіть у розімлілу спасівку в нього крутилися крила вітряків, викликаючи подив у селян (М. Стельмах); Хай собі кружляє, обертається, Хоч круг лампочки, земля стара (М. Рильський); Наверх комина вертиться по вітру залізний півень (П. Куліш); На столі стояв величезний, незвичайний глобус, який сам весь час повертався (О. Іваненко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокручуватися — прокру́чуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прокручуватися — -ується, недок., прокрутитися, -утиться, док. 1》 спец. Робити колові, обертальні рухи; обертатися. 2》 тільки док. Крутитися якийсь час. 3》 тільки недок. Пас. до прокручувати 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прокручуватися — ПРОКРУ́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., ПРОКРУТИ́ТИСЯ, у́титься, док. 1. спец. Робити колові, обертальні рухи; обертатися. Правильно відрегульований комбайн повинен вільно прокручуватись від руки за приводний пас (з навч. літ.). 2. тільки док. Словник української мови у 20 томах
  4. прокручуватися — ПРОКРУ́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., ПРОКРУТИ́ТИСЯ, у́титься, док. 1. спец. Робити колові, обертальні рухи; обертатися. Правильно відрегульований комбайн повинен вільно прокручуватись від руки за приводний пас (Орг. та технол. тракт. робіт, 1956, 293). Словник української мови в 11 томах