1. Словник синонімів української мови

пролетіти

БІ́ГТИ (про час, події — швидко, непомітно минати), ПРОБІГА́ТИ, ПЕРЕБІГА́ТИ, ЗБІГА́ТИ, ПРОНО́СИТИСЯ, МЧА́ТИ підсил., МЧА́ТИСЯ підсил., ЛЕТІ́ТИ підсил., ПРОЛІТА́ТИ підсил. — Док.: пробі́гти, перебі́гти, збі́гти, пронести́ся, промча́ти, промча́тися, пролеті́ти, промайну́ти. Хвилини бій, хвилини бій... Я чую, як біжать секунди (В. Сосюра); Проходять весни, зими пробігають, Листочки книги нашої гортають (В. Мисик); Не побрались, Розійшлися, мов не знались. А тим часом дорогії Літа тії молодії Марне пронеслись (Т. Шевченко); Час, що три роки мчав із швидкістю снаряда, раптом зупинився (О. Довженко); Як вихор, як буря страшенна мчиться, трощить і ломить усе по своєму сліду, так те весілля промчалося над Чіпчиним двором (Панас Мирний); А історія летить невпинним маховим колесом, насувається молох культури — і недовго хіба проносити гуцулові його своєрідність (Г. Хоткевич). — Пор. 2. мина́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пролетіти — пролеті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пролетіти — [пролеит’ітие] -еичу, -еитиш, -еитиемо, -еитиете; нак. -еити, -еит'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. пролетіти — див. пролітати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пролетіти — ПРОЛЕТІ́ТИ див. проліта́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. пролетіти — (-ечу, -етиш) док.; крим., жрм; несхвальн. Пропустити виграш. <...> То що риб'ята — сказав до компанії — київське "Динамо" пролєтєло? (В. Шевчук, Сонце в тумані). ЯБМ, 2, 247. Словник жарґонної лексики української мови
  6. пролетіти — чу́тно (чуть), як (коли́) (і) му́ха лети́ть (літа́є, проліта́є) / пролети́ть. Стає дуже тихо. Народ, що досі переговорювався, зразу замер-затих, чутно було, як муха літала (Панас Мирний). му́ха пролети́ть — чу́тно. Григорій Павлович говорить. Фразеологічний словник української мови
  7. пролетіти — Пролеті́ти, -лечу́, -лети́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. пролетіти — ПРОЛЕТІ́ТИ див. проліта́ти. Словник української мови в 11 томах
  9. пролетіти — Пролетіти см. пролітати. Словник української мови Грінченка