пролуплювати
I. РОЗПЛЮ́ЩУВАТИ (око, очі), ВІДПЛЮ́ЩУВАТИ, РОЗТУЛЯ́ТИ (РОЗТУ́ЛЮВАТИ) розм., ПРОЛУ́ПЛЮВАТИ розм. — Док.: розплю́щити, відплю́щити, розтули́ти, пролупи́ти. Він не спав, йому просто не хотілося розплющувати очей (Д. Ткач); Коли розтулив (Данило) вії, то побачив, що вогнище зовсім загасло (М. Трублаїні); Гриб і Печериця пролупили очі й завмерли з переляку (П. Козланюк).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пролуплювати — пролу́плювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- пролуплювати — -юю, -юєш, недок., пролупити, -луплю, -лупиш; мн. пролуплять; док., перех., у сполуч. зі сл. очі, розм. Пробуджуватися від сну; прокидатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пролуплювати — ПРОЛУ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОЛУПИ́ТИ, луплю́, лу́пиш; мн. пролу́плять; док., що, у сполуч. зі сл. очі, розм. Пробуджуватися від сну; прокидатися. Він щохвилі розтягає очі .. і оглядається неспокійно. За ним пролуплюють очі і оглядаються сусіди (В. Словник української мови у 20 томах
- пролуплювати — ПРОЛУ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОЛУПИ́ТИ, луплю́, лу́пиш; мн. пролу́плять; док., перех., у сполуч. із сл. очі, розм. Пробуджуватися від сну; прокидатися. Він щохвилі розтягає очі.. і оглядається неспокійно. Словник української мови в 11 томах