промити

МИ́ТИ кого, що і без додатка (очищати від бруду водою або іншою рідиною), ВИМИВА́ТИ, БА́НИТИ діал.; ПОЛОСКА́ТИ (перев. речі, посуд); ЗМИВА́ТИ (з чогось); ВІДМИВА́ТИ (від чогось); ШАРУВА́ТИ розм., ВИШАРО́ВУВАТИ розм. (енергійно тручи, чистячи тощо); ВІДШАРО́ВУВАТИ розм. (від чогось, енергійно тручи, чистячи тощо); ОБМИВА́ТИ (ОМИВА́ТИ), ОБПОЛІ́СКУВАТИ розм. (кругом, з усіх боків); ВІДПОЛІ́СКУВАТИ (злегка не дуже забруднені речі, посуд); УМИВА́ТИ (ВМИВА́ТИ) (перев. обличчя, руки тощо); ПРОМИВА́ТИ (посуд, рани, очі тощо). — Док.: поми́ти, ви́мити, поба́нити, ви́банити, пополоска́ти, зми́ти, відми́ти, пошарува́ти, ви́шарувати, відшарува́ти, обми́ти (оми́ти), обполоска́ти, відполоска́ти, уми́ти (вми́ти), проми́ти. По обіді Мотря почала мити горшки та миски (І. Нечуй-Левицький); Довго напередодні мама банила йому голову лугом, материнкою, щоб пішла дитина між люди чиста й охайна (Ю. Яновський); Марія і Софійка.. полоскали запорошені в дорозі бідони для молока (І. Муратов); Куди тобі до дівчини в артілі, Що гній з корів змиває і шкребе (Д. Павличко); Полоскала, викручувала (Оленка) сорочку, відмивала комір, рукави (К. Гордієнко); Килина довго терла його цеглою, шарувала піском у березі, поки таз не залиснів (І. Нечуй-Левицький); Баба хлюпнула з кухля собі у пригоршню води та заходилася відшаровувати й вид, і вуха, і руки дівчини (Л. Яновська); Двічі на день підстилку солом'яну міняв (Митько) у хліві і, наче дитину, обмивав теля теплою водою з милом (О. Донченко); Буря ревіла, а грубий дощ шумів, обполіскуючи стіни монастиря (І. Франко); Падав і вставав на ноги збиті, Від пилюки умивав лице, Критики, бувало, й знамениті І про мене тискали слівце (А. Малишко); Яринка промивала колби і скляні трубочки (В. Собко); Щось ріже Чохову очі, він набирає повну пригорщу води і промиває їх (Григорій Тютюнник).

ОЧИЩА́ТИ (від домішок, чогось стороннього, зайвого), ОЧИ́ЩУВАТИ, ПЕРЕЧИЩА́ТИ (перев. про зерно); ВІ́ЯТИ, ПРОВІ́ЮВАТИ, ПРОВІВА́ТИ (про зерно — на вітрі або віялкою); ПРОМИВА́ТИ (водою, рідиною); РАФІНУВА́ТИ спец. (про жири, метали); КЛЕРУВА́ТИ спец. (про олію, цукор тощо — робити світлим, прозорим); ДИСТИЛЮВА́ТИ спец. (про рідину — переганяючи); ФІЛЬТРУВА́ТИ, ПРОФІЛЬТРО́ВУВАТИ, ВІДФІЛЬТРО́ВУВАТИ (перев. за допомогою фільтра). — Док.: очи́стити, перечи́стити, прові́яти, проми́ти, рафінува́ти, клерува́ти, дистилюва́ти, профільтрува́ти, відфільтрува́ти. (Шумейко:) Вигадав я таку машину — зерно очищати (І. Микитенко); Тоді молотили хліб ціпами, зерно провіювали лопатами та перечищали решетами (М. Кропивницький); Настане ніч — заставить (глитай) на току при місяці товктися, гарманувати до зорі або намолочене віяти (О. Гончар); Зерно мама провівала на вітру і несла до млина (І. Чендей); Промивати породу; Рафінувати олію; Дистилювати воду; Фільтрувати розчин.

ПРОМИВА́ТИ (відділяти від чогонебудь за допомогою води або іншої рідини якісь частинки речовини), МИ́ТИ, ПОЛОСКА́ТИ (рот, горло). — Док.: проми́ти, прополоска́ти. Промивати породу; Не було чим навіть прополоскати горло, в якому так лоскотало від піску (З. Тулуб).

РУЙНУВА́ТИ (про дію води, вітру, мікроорганізмів тощо — примушувати що-небудь розпадатися, змінювати будову, склад), РОЗ'ЇДА́ТИ, ТОЧИ́ТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПРОТО́ЧУВАТИ, ПІДМИВА́ТИ, ПРОМИВА́ТИ рідко. — Док.: зруйнува́ти, роз'ї́сти, підточи́ти, проточити, підми́ти, проми́ти. Вода, проникаючи в розколини каменів і замерзаючи там, поступово збільшує ці розколини й руйнує камені (з підручника); Кислота роз'їдала метал (з науково-популярної літератури); Сава Петрович певний себе. "Вода й камінь точить, то гроші й подарунки дівочу впертість і поготів" (А. Головко); Вщерть сповнені, струмочки з верховин Підточували бескиди камінні (І. Муратов); Під березою, проточуючи сніг, ожив і подав свій голос невидимий струмок (М. Стельмах); Азовське море невпинно підмиває свої береги (з науково-популярної літератури); Вода промивала греблі й зносила переїзди (Ю. Яновський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промити — проми́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. промити — див. промивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. промити — ПРОМИ́ТИ див. промива́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. промити — проми́ти о́чі кому. Допомогти кому-небудь зрозуміти, усвідомити реальні факти; розкрити перед кимось сутність явищ, подій тощо. На душі його почало робитися легше .. при самій думці, що його капітал не .. піде в руки неробів, котрі швидко зуміють промити йому очі (І. Франко). Фразеологічний словник української мови
  5. промити — ПРОМИ́ТИ див. промива́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. промити — Промити см. промивати. Словник української мови Грінченка