промінювати

МІНЯ́ТИ (віддаючи, одержувати натомість; брати одне замість одного тощо); ОБМІ́НЮВАТИ, ПРОМІ́НЮВАТИ, РОЗМІ́НЮВАТИ, ЗАМІНЯ́ТИ (ЗАМІ́НЮВАТИ), ЗМІ́НЮВАТИ (ЗМІНЯ́ТИ) (брати, використовувати одне замість одного); ПЕРЕМІНЯ́ТИ (ПЕРЕМІ́НЮВАТИ) (що-небудь чимсь іншим, на щось інше; робити в чомусь певні зміни); ПІДМІНЯ́ТИ (ПІДМІ́НЮВАТИ) (звичайно непомітно); ВИМІ́НЮВАТИ (що-небудь за щось). — Док.: поміня́ти, обміня́ти, проміня́ти, розміня́ти, заміни́ти, зміни́ти, переміни́ти, підміни́ти, ви́міняти. — Молодець, синку! Не міняй на солодкий пиріг свою гідність (І. Багмут); Поки в нього були різні дрібні, але коштовні речі, обмінював їх на харчі (М. Стельмах); — Здорові були, хлопці! — Здорова, лисичко-сестричко! — Проміняйте мені бичка-третячка за маковий пиріжок! — Добре, — кажуть (казка); Прислав Болеслав свого єпископа з жаданням розміняти на Бузі доньку на княгиню Ярославову (П. Загребельний); Якось лагодив я на хазяйській хатині димаря: цеглу, що вивітрилась, заміняв новою (І. Муратов); Стальні електроди розтоплювались, коротшали. Сахно змінював їх мало не одним духом (В. Собко); Гостей закованих своїх Сердешним чаєм напували І часових переміняли, Синємундирних часових (Т. Шевченко); До самого вечора жінки мерзли на магістратськім подвір'ю, перемінювали на собі хустки, аби їх не пізнати і не мож було їх вигнати (В. Стефаник); — Пам'ятаєш, як у картах козирною шісткою підмінюють туза, що світить? (М. Стельмах); І самопал, і пучечку пороху Гриць виміняв за кишенькового ножичка (Д. Ткач).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промінювати — промі́нювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. промінювати — -юю, -юєш, недок., проміняти, -яю, -яєш, док., перех., за що, на кого – що і без додатка. 1》 Віддавати яку-небудь річ, одержуючи за неї іншу; обмінювати. 2》 Відмовляючись від кого-, чого-небудь, віддавати перевагу іншому. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. промінювати — ПРОМІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОМІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що, за що, на кого – що і без дод. 1. Віддавати яку-небудь річ, одержуючи за неї іншу; обмінювати. Ясько вчив мене промінювати гроші на цукерки, яблука, горіхи (І. Словник української мови у 20 томах
  4. промінювати — ПРОМІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОМІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех., за що, на кого — що і без додатка. 1. Віддавати яку-небудь річ, одержуючи за неї іншу; обмінювати. Ясько вчив мене промінювати гроші на цукерки, яблука, горіхи (Фр. Словник української мови в 11 томах