пропасниця

МАЛЯРІ́Я, ПРОПА́СНИЦЯ, ПЕРЕМІ́ЖНА ПРОПА́СНИЦЯ, ЛИХОМА́НКА розм. Вже кілька днів його трясла малярія (О. Гончар); Збудником малярії є малярійний плазмодій, поширюваний комарами (з журналу); Софію трусила пропасниця (А. Шиян); Зуби його дрібно й хутко цокотіли. Його била жорстока лихоманка (І. Микитенко).

ПРОПА́СНИЦЯ (хворобливий стан, при якому людину кидає то в жар, то в холод), ГАРЯ́ЧКА, ЛИХОМА́НКА розм., ТРЯ́СЦЯ розм., ТРЯСУ́ЧКА розм. рідше, ВОГНЕВИ́ЦЯ заст., ТРЯСОВИ́ЦЯ (ТРЯСАВИ́ЦЯ) діал., ЗИ́МНИЦЯ діал., ХИ́НДЯ діал. З-під густих насуплених брів люто блимали невеличкі зеленкуваті очі, жовті зуби глухо клацали в пропасниці (О. Донченко); Чайченка тоді гарячка палила; без пам'яті сливе був він (Марко Вовчок); Кожний день тріпала його лихоманка (П. Козланюк); Занедужав я, розгорівся, якась трясця мене трясла (Ганна Барвінок); То я почав був трохи нагріватись, а то відразу мене така трясучка вхопила, що склянка об блюдце тілько — цок-цок-цок! (Панас Мирний); Здавалось, буцім панна пашить тим нездоровим палом, котрий буває при гарячці, яку звуть вогницею (О. Ільченко); Розжени тих сімнадцять сім пропасниць-трясовиць (П. Чубинський); — Чи ти промокла, чи простудилася? Чи тебе зимниця б'є, чи й зовсім хора? (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пропасниця — пропа́сниця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пропасниця — Трясця, трясовиця, лихоманка, мед. малярія. Словник синонімів Караванського
  3. пропасниця — див. лихоманка Словник синонімів Вусика
  4. пропасниця — -і, ж. Гостра інфекційна хвороба, що супроводжується виснажливими приступами гарячки; малярія. || Хворобливий стан, за якого людину кидає то в жар, то в холод; лихоманка. Жовта пропасниця — вид гарячки, різновиду малярії, поширеної в країнах з тропічним та субтропічним кліматом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пропасниця — ПРОПА́СНИЦЯ, і, ж. Гостра інфекційна хвороба, що супроводжується виснажливими приступами гарячки; малярія. Напала його пропасниця. Словник української мови у 20 томах
  6. пропасниця — труси́тися (ті́патися, тремті́ти і т. ін.) як (мов, ні́би і т. ін.) у пропа́сниці. Перебувати у збудженому, нервовому, хворобливому і т. ін. стані (перев. від страху, нервового напруження). Фразеологічний словник української мови
  7. пропасниця — Пропа́сниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. пропасниця — ПРОПА́СНИЦЯ, і, ж. Гостра інфекційна хвороба, що супроводжується виснажливими приступами гарячки; малярія. Напала його пропасниця. Словник української мови в 11 томах
  9. пропасниця — Пропасниця, -ці ж. Лихорадка. Мил. М. 57. Добридень, пропасниці! єсть вас сімдесят сім, а я принесла вам снідання всім. Чуб. І. 118. Словник української мови Грінченка