1. Словник синонімів української мови

проповідь

ПРОПАГА́НДА (ідей, учення, наукових знань тощо), ПРО́ПОВІДЬ книжн., уроч.; ПОПУЛЯРИЗА́ЦІЯ, ПОПУЛЯРИЗУВА́ННЯ (перев. наукових знань). Він покинув навіть свої германістичні студії і віддався з цілим запалом пропаганді соціалістичних ідей (І. Франко); Уся його (М. Драгоманова) діяльність була одною великою проповіддю невтомної праці для добра і розвитку нашого народу (М. Коцюбинський); З метою популяризації передових ідей І. Франко разом з Павликом видає місячник "Дзвін" (з газети).

ПРО́ПОВІДЬ (промова релігійноповчального змісту, яку виголошують у церкві під час відправи), ПОВЧА́ННЯ, КАЗА́ННЯ (КА́ЗАНЬ рідше) церк., ПРОМО́ВА церк. О. Василь докінчив проповідь і правив далі богослуження (О. Маковей); Почався не так урочистий, як обтяжливий обряд вінчання, бо .. довелося вислухати коротке казання архієпископа Партвіга (П. Загребельний); Отець Євграф з церковного амвону говорить казань про блудного сина (Ф. Малицький); — Як благочинний, я скажу промову великому князеві, блисну красномовністю... (І. Нечуй-Левицький).

ПОВЧА́ННЯ (слова, що містять поради, напучування тощо), ПРО́ПОВІДЬ розм., МОРА́ЛЬ розм., ОТЧЕНА́Ш жарт., РЕКОМЕНДА́ЦІЯ перев. книжн., ПОУЧЕ́ННЯ книжн. заст., ВИ́ЧИТИ діал., ПОУ́КА діал. Андрій не приймав тих повчань, він або огризався, або істерично кричав і замикався в собі (Ю. Мушкетик); Сказала (Вероніка), хоробливо усміхнувшись: — По твоїй проповіді живу, брате: треба дивитись глибше на життя (М. Хвильовий); Обов'язкові елементи байки: алегорія, розповідь про подію, мораль (з підручника); Любив дід додержати до послідньої хвилини, приголомшити, а потім вичитати доброго отченашу (Г. Хоткевич); В часи студентства в інституті по рекомендації професора Кричевського під час літніх канікул я багато мандрував по селах Чернігівщини (з журналу); Княжич жив у печері великого Никона, читаючи вголос його книги й приймаючи поучення від великих старців Печерського монастиря (М. Грушевський); Полюбились йому дідові вичити, розумні, правдиві, добрі (Панас Мирний); — Ви, може, гадаєте, що я, як старший, вважаю своїм обов'язком давати вам якісь батьківські поуки? (М. Рудницький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проповідь — (повчальна проповідь) казання, промова. Словник синонімів Полюги
  2. проповідь — про́повідь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. проповідь — Про́повідь. Прогноз (погоди). При довгій вправі і досьвіді можна предсказати погоду на два, три дни наперед. Всі проповіди погоди на тиждень, місяць, ба й на рік наперед не мають ніякої вартости (Товариш, 1908, 268) // порівн. пол. Українська літературна мова на Буковині
  4. проповідь — (у храмі) казання, казань; (ідей) проповідування; (війни) пропаґанда; П. промова, виступ. Словник синонімів Караванського
  5. проповідь — Промова священнослужителя на богослужінні або після його закінчення з метою пояснення прочитаних уривків зі священних книг, змісту й значення церковного свята, що відзначається, а також із метою наставлення вірних згідно, з істинами християнської віри; заст. гомілія; розм. казання; наука Словник церковно-обрядової термінології
  6. проповідь — [пропов'ід'] -д'і, ор. -д':у, р. мн. -в'ідеий Орфоепічний словник української мови
  7. проповідь — -і, ж. 1》 Промова релігійно-повчального змісту, яка виголошується в церкві під час відправи. Читати проповідь кому — повчати кого-небудь. 2》 Церковний літературно-ораторський жанр урочистого або повчального характеру. 3》 Те саме, що проповідування. 4》 перен. Публічний виступ на яку-небудь тему. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. проповідь — Казань, див. поучення Словник чужослів Павло Штепа
  9. проповідь — ПРО́ПОВІДЬ, і, ж. 1. Промова релігійно-повчального змісту, яка виголошується в церкві під час відправи. Зайнявши парафію, він .. щонеділі говорив проповіді (І. Нечуй-Левицький); О. Василь докінчив проповідь і правив далі богослуження (О. Словник української мови у 20 томах
  10. проповідь — чита́ти / прочита́ти про́повідь (ле́кції, ле́кцію) кому. Повчати кого-небудь. — Ти що ж, на всю ніч найнялась мені проповіді читати (Григорій Тютюнник); — Більше ніякої моральної проповіді я йому не читав. Мій Іван і вирівнявся! (З журналу); — Ви мені, батьку, лекцій не читайте (О. Довженко). Фразеологічний словник української мови
  11. проповідь — ПРО́ПОВІДЬ, і, ж. 1. Промова релігійно-повчального змісту, яка виголошується в церкві під час відправи. Зайнявши парафію, він.. щонеділі говорив проповіді (Н.-Лев., IV, 1956, 70); О. Василь докінчив проповідь і правив далі богослуження (Мак., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  12. проповідь — Про́повідь, -ді ж. Проповѣдь. К. Гр. Кв. 34. Словник української мови Грінченка