1. Словник синонімів української мови

пропхнути

ПРОСО́ВУВАТИ (ПРОСУВА́ТИ) (у якийсь отвір, крізь що-небудь), ПРОПУСКА́ТИ, ПРОСТРО́МЛЮВАТИ розм.; ПРОШТО́ВХУВАТИ (різким рухом); ПРОТИ́СКУВАТИ (ПРОТИСКА́ТИ), ПРОПИХА́ТИ (тиснучи, із зусиллям). — Док.: просу́нути, пропусти́ти, простроми́ти, проштовхну́ти (проштовха́ти), проти́снути (проти́скати), пропхну́ти (пропха́ти). Павло просовує крізь риштування руку (М. Кропивницький); Брав (Юріштан) чоловіка і кріпко зв'язував йому руки спереду, а ззаду, в лікті, просував линву (Г. Хоткевич); Учителька взяла якусь срібну кульку з полиці і пропустила її в кільце (О. Іваненко); — Через наші двері розбишака не простромив би ножа, — обізвалась Настя сміливим голосом (І. Нечуй-Левицький); Теслі не збивають рук, гемблюючи рубанками дошки. Вони швидко проштовхують їх через зубату пащеку машини (Ю. Мушкетик); Тіснота така, що й києм не протиснеш (М. Номис); Поспішно розмотала (Марія) з себе довгий пояс, пропхнула краєчок в щілину між дошками (І. Цюпа). — Пор. 1. протяга́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пропхнути — пропхну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. пропхнути — див. пропихати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пропхнути — ПРОПХНУ́ТИ див. пропиха́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. пропхнути — ПРОПХНУ́ТИ див. пропиха́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. пропхнути — Пропхну́ти, -ну́, -не́ш гл. = пропхати. Словник української мови Грінченка