просвітлитися

ВИЯ́СНЮВАТИСЯ (про небо, обрій — ставати ясним, безхмарним або малохмарним; про сонце, місяць, зорі — виходити з-за хмар, туману тощо або ставати яснішим, світлішим), ВИЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОЯ́СНЮВАТИСЯ, ПРОЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОСВІ́ТЛЮВАТИСЯ, СВІТЛІ́ТИ, СВІТЛІ́ШАТИ, ЯСНІ́ТИ, ЯСНІ́ШАТИ (про небо, обрій). — Док.: ви́яснитися, проясни́тися, просвітли́тися, посвітлі́ти, просвітлі́ти, проясні́ти. Тим часом згодом буря впала.. Небо вияснилось (І. Нечуй-Левицький); Крізь напоєне вологою повітря вияснялося туманкувате сонце (К. Гордієнко); Прояснилось небо, сяючи міріадами зірок (А. Шиян); Під місяцем, то темніючи, то просвітлюючись, рухалися хмари (М. Стельмах); Небо починало світліти (С. Чорнобривець); Наближається ранок.. Світлішає край неба (В. Собко); Край неба на сході почав ясніти (І. Нечуй-Левицький); Небо все яснішає, з-за видноколу показується повний місяць (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просвітлитися — просвітли́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. просвітлитися — див. просвітлюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. просвітлитися — ПРОСВІТЛИ́ТИСЯ див. просві́тлюватися. Словник української мови у 20 томах
  4. просвітлитися — ПРОСВІТЛИ́ТИСЯ див. просві́тлюватися. Словник української мови в 11 томах