просвітлюватися
ВИЯ́СНЮВАТИСЯ (про небо, обрій — ставати ясним, безхмарним або малохмарним; про сонце, місяць, зорі — виходити з-за хмар, туману тощо або ставати яснішим, світлішим), ВИЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОЯ́СНЮВАТИСЯ, ПРОЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОСВІ́ТЛЮВАТИСЯ, СВІТЛІ́ТИ, СВІТЛІ́ШАТИ, ЯСНІ́ТИ, ЯСНІ́ШАТИ (про небо, обрій). — Док.: ви́яснитися, проясни́тися, просвітли́тися, посвітлі́ти, просвітлі́ти, проясні́ти. Тим часом згодом буря впала.. Небо вияснилось (І. Нечуй-Левицький); Крізь напоєне вологою повітря вияснялося туманкувате сонце (К. Гордієнко); Прояснилось небо, сяючи міріадами зірок (А. Шиян); Під місяцем, то темніючи, то просвітлюючись, рухалися хмари (М. Стельмах); Небо починало світліти (С. Чорнобривець); Наближається ранок.. Світлішає край неба (В. Собко); Край неба на сході почав ясніти (І. Нечуй-Левицький); Небо все яснішає, з-за видноколу показується повний місяць (Леся Українка).
Значення в інших словниках
- просвітлюватися — просві́тлюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- просвітлюватися — -юється, недок., просвітлитися, -иться, док. 1》 Ставати світлим, світлішим. 2》 тільки недок. Пас. до просвітлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- просвітлюватися — ПРОСВІ́ТЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ПРОСВІТЛИ́ТИСЯ, и́ться, док. 1. Ставати світлим, світлішим. Місяць зійшов пізно, і розтрушені, як віхті ромашкового сіна, хмари раптом просвітлилися, задимились, ожили і побігли на захід (М. Стельмах). 2. тільки недок. Словник української мови у 20 томах
- просвітлюватися — ПРОСВІ́ТЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ПРОСВІТЛИ́ТИСЯ, и́ться, док. 1. Ставати світлим, світлішим. Місяць зійшов пізно, і розтрушені, як віхті ромашкового сіна, хмари раптом просвітлилися, задимились, ожили і побігли на захід (Стельмах, II, 1962, 199). Словник української мови в 11 томах