просмикувати
ПРОТЯГА́ТИ (ПРОТЯ́ГУВАТИ) (тягнучи, просувати крізь що-небудь, попід чимсь), ПРОСМИ́КУВАТИ, ПРОШМО́РГУВАТИ розм.; ВСИЛЯ́ТИ (УСИЛЯ́ТИ), ПРОСИЛЯ́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ (ЗАТЯГАТИ), ЗАСИ́ЛЮВАТИ (ЗАСИЛЯ́ТИ) розм. (нитку в якийсь отвір). — Док.: протягти́ (протягну́ти), просмикну́ти, прошморгну́ти, ушморгну́ти розм. всили́ти (усили́ти), просилити, затягну́ти (затягти́), засили́ти. Бере (Гільзе) помаленьку нитку з основи і прикладає до вічка в переборі, а син з другого боку чіпляє за нитку дротяним гачком і протягає її крізь вічко (переклад Лесі Українки); Роззувши Кобзу, протягли йому попід руками вірьовку (О. Стороженко); Просмикнути стрічку в кільце; Тато.. у сто п'ять літ людям чоботи латали, без окулярів дратву всиляючи за шилом (І. Волошин); — Хіба ти не бачиш, що в печі обід недоварений..? — Та вже ж бачу, не повилазило, — обізвалася Мотря, затягуючи нитку в вушко (І. Нечуй-Левицький); (Цимбальський:) А кілько разів на день ви засиляєте нову дратву? (І. Франко). — Пор. 1. просо́вувати.
Значення в інших словниках
- просмикувати — просми́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- просмикувати — -ую, -уєш, недок., просмикнути, -ну, -неш, док., перех. Смикаючи, просовувати що-небудь у щось, крізь щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- просмикувати — ПРОСМИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСМИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що. Смикаючи, просовувати що-небудь у щось, крізь щось. * Образно. В світлих небесах Вже сонце виграє, виблискує рум'яно І смуги огняні просмикує з туману (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича); Просмикнути стрічку в кільце. Словник української мови у 20 томах
- просмикувати — ПРОСМИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСМИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Смикаючи, просовувати що-небудь у щось, крізь щось. Просмикнути стрічку в кільце; *Образно. Словник української мови в 11 томах