проспати

ПРОПУСТИ́ТИ що (через неуважність не помітити, не зробити вчасно чогось, не використати якоїсь нагоди), ПРОМИНУ́ТИ, ПОМИНУ́ТИ, ПРОЗІВА́ТИ, ПРОҐА́ВИТИ розм., ПРОГА́ЯТИ розм., ПРОДИВИ́ТИСЯ розм., ПРОГЛЕ́ДІТИ розм., ПРОГЛЯДІТИ розм., ПРОМОРГА́ТИ розм., ПРОСПА́ТИ розм., ПРОШЛЯ́ПИТИ фам.; ПРОГА́ЯТИ (нагоду); ПРОСТРО́ЧИТИ (встановлений термін). — Недок.: пропуска́ти, промина́ти, помина́ти, ґавити, прога́ювати, простро́чувати. Він заспівував, а його приятелі, смішно і зосереджено схиливши голови, дослухалися, щоб не пропустити потрібного моменту, і всі враз підхопили (О. Сизоненко); Мар'яна нічого не відповідала Каленику Романовичу, проминула й незадоволення Рубіна (І. Сенченко); Поминаємо докори з боку людей, подразнених у своїй амбіції тим, що ми відкинули їх власні вірші (І. Франко); Як з жнивами прозівав — рік даремно працював (прислів'я); Ольга слухала, сердечно боячись, щоб не проґавити й одного слова (Я. Качура); (Маруся:) Коли про своє щастя будеш дбати, то дивись і продивишся чуже нещастя (Панас Мирний); Задумався (Андрій) і прогледів, коли Надія з хвіртки вийшла разом з сином (С. Чорнобривець); А настане ніч Купала, Тую ніч не прогляди, І поки ще мла не впала — В ліс до папороті йди (Я. Щоголів); Вона.. не проморгає, усі недоліки помітить (В. Собко); Бачу й тебе, горда паніматко: чи так поглядатимеш звисока і тоді на нашого брата, як твій гетьман із сонцем на лобу проспить молоду, не згірш од іншого гультяя! (П. Куліш); — Казав (Білогруд), що можна було б не так зустріти німця, прошляпили, мовляв (Ю. Бедзик); Боюся, що Ви там забули й про те, що час уже влаштовуватись у профшколи. Дивіться — не прогайте (С. Васильченко); (Поштар:) Я вже третій день з города. Поспішаю оце, щоб хоч сьогодні на ніч вернуться, — прострочив трохи (І. Карпенко-Карий). — Пор. недогля́нути.