простовисний

КРУТИ́Й (про схил, берег — майже вертикальний), СТРІМКИ́Й, СТРІМЧА́СТИЙ, ПРЯМОВИ́СНИЙ, ПРОСТОВИ́СНИЙ розм., ПРИ́КРИЙ заст.; УРВИ́СТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВЧАСТИЙ, ОБІ́РВАНИЙ (внаслідок обвалу); КРУТОБО́КИЙ (який має майже вертикальні схили з різних боків). Круті схили вигиналися то вправо, то вліво, то пологими, то стрімкими западинами (І. Цюпа); Стрімчаста скеля постала над кручею (С. Журахович); Ніна проводила човен біля самого каменя. Він спускався в море, як прямовисна важка стіна (В. Собко); Вони (сарни).. сковзали по простовисних схилах (Ю. Смолич); Герман не вийшов, а майже вибіг на горб, хоч сей був досить прикрий (І. Франко); Користуючись темрявою, спішений загін хазарів.. переплив на обривистий протилежний берег (Д. Міщенко); Світило сонце на зелені вали води, на буруни.. й на обривчасту високу скелю (Ю. Яновський); На стрімкій, обірваній скелі.. не так легко злізти в долину (І. Франко); Зрідка назустріч закоханим випливали невеличкі пагорби — степові крутобокі могили (І. Муратов).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. простовисний — простови́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. простовисний — Вертикальний, прямовисний, простопадний, о. стрімкий. Словник синонімів Караванського
  3. простовисний — -а, -е, діал. Прямовисний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. простовисний — ПРОСТОВИ́СНИЙ, а, е, діал. Прямовисний. Демидів нарисував на таблиці дві лінії поземі і три простовисні, поназначував їх буквами і почав поясняти (О. Маковей); Вони [сарни] переплигували широкі провалля, сковзали по простовисних схилах і чіплялися до ледве помітних вибоїн (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  5. простовисний — Простови́сний, -на, -не (від про́сто і ви́сіти) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. простовисний — ПРОСТОВИ́СНИЙ, а, е, діал. Прямовисний. Демидів нарисував на таблиці дві лінії поземі і три простовисні, поназначував їх буквами і почав поясняти (Мак., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  7. простовисний — Простови́сний, -а, -е Вертикальный. Желех. Словник української мови Грінченка