простосердний

ЩИ́РИЙ (який прямо, безкорисливо, чистосердечно виражає свої почуття, думки), ВІДВЕ́РТИЙ, ПРО́СТИ́Й, ПРАВДИ́ВИЙ, ПРАВДОМО́ВНИЙ, ДУШЕ́ВНИЙ, ЗАДУШЕ́ВНИЙ, ЩИРОСЕРДЕ́ЧНИЙ підсил., ЩИРОСЕ́РДИЙ (ЩИРОСЕ́РДНИЙ) підсил., ПРЯМОДУ́ШНИЙ, ПРОСТОСЕ́РДИЙ (ПРОСТОСЕ́РДНИЙ), НЕЛУКА́ВИЙ, ПРОСТОСЕРДЕ́ЧНИЙ рідше, НАТУРА́ЛЬНИЙ рідше (якому властиві щирість, відвертість, задушевність). Щирий та щедрий Семен ніяк не міг погодитися з лукавим та заздрим на чуже добро Романком (М. Коцюбинський); Завжди трішки замріяна й незмінно безпосередня і щира: чим схвильована, що думає — все розкаже, всю душу розкриє (С. Олійник); Як завжди, прямодушний, відвертий, він наповнив квартиру своїм соковитим голосом (М. Ю. Тарновський); Староста був людина проста, і завжди казав те, що думав (Ю. Збанацький); Чесний, правдивий, .. він просто й сміливо виявляв свої думки (І. Нечуй-Левицький); Цим разом вона була правдомовна (О. Кобилянська); У діда Ковтюха Овксентія сини-богатирі. А люди які, хороші, душевні (С. Ковалів); — Він лише на вигляд теоретик, а насправді задушевний хлопець (О. Гончар); Щиросердечна людина; Зорині, принаймні, здалося, що вона давно любила цього щиросердного чоловіка (Я. Гримайло); — Благородний і простосердний слов'янин, він (Святослав) завжди попереджував про свій похід (О. Довженко); Еней Сивиллі говорив: — До мене будь лиш ти ласкава, Услужлива і нелукава (І. Котляревський); Професор був натуральний з людьми (Ю. Смолич).