протеже

ПІДОПІ́ЧНИЙ ім. (той, кого хтось опікає), ПРОТЕЖЕ́ книжн. Він любив Іванових дітей, а найстаршого з них, Василя, вважав своїм підопічним і, крім ласощів, дарував йому цікаві книжки (Д. Бедзик); Юнак Хмельницький, бувши найкращим учнем колегії і протеже самого шефа Станіслава Жолкєвського, ..пишався своїм походженням з простого роду (І. Ле).

СТА́ВЛЕНИК (той, хто дістав посаду, посідає певне місце і т. ін. за чиєюсь протекцією), СТА́ВЛЕНЕЦЬ рідше, ПРОТЕЖЕ́ книжн., КРЕАТУ́РА книжн. Ставленик монополістів; Протеже шефа.

УЛЮ́БЛЕНЕЦЬ (той, кого дуже люблять, цінують), ЛЮБИ́МЕЦЬ, УКО́ХАНЕЦЬ, ОБРА́НЕЦЬ поет., УЛЮ́БЛЕНИК рідше, ЛЮ́БЛЕНЕЦЬ рідше, ВИБРА́НЕЦЬ рідше; ФАВОРИ́Т (улюбленець знатної особи; спорт. — кращий спортсмен, улюбленець публіки); ПРОТЕЖЕ́ книжн. (особа, яку люблять і якій допомагають в службовій кар'єрі тощо); ЛЮБИ́МЧИК розм. (той, кого дуже люблять, виділяють на шкоду іншим). Юнга.. став улюбленцем маленької моряцької родини (М. Трублаїні); Я, врадуваний такою несподіваною стрічею, поставив колишньому любимцеві нараз кілька питань (О. Кобилянська); Данилко поклав його (жайворонка з тіста) перед себе на парті і, пишучи у зошит, одно милувався із свого укоханця (Ю. Яновський); Співа тую пісню дружині дружина, — Те знає і тішиться музин обранець (Леся Українка); — Ну, не заподіє мені король лиха, — крикнув Вишневецький.. — Я, мабуть, швидше випру самого короля з Польщі вкупі з його улюблеником Казановським (І. Нечуй-Левицький); І юні очі проводжають Крилатих любленців своїх (М. Рильський); Царський фаворит; Аутсайдери футбольних турнірів бувають іноді небезпечніші, ніж визнані фаворити (з газети); Він протеже пані судихи Могульської (І. Франко); Той осел та був любимчик шейхів (М. Коцюбинський). — Пор. песту́н.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протеже — протеже́ іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. протеже — як ім. протеґований, опікуваний, підопічний; П. улюбленець, с. фаворит. Словник синонімів Караванського
  3. протеже — невідм., ч. і ж., книжн. Особа, що користується чиєю-небудь прихильністю або рекомендацією для влаштування своїх справ, для службової кар'єри; взагалі чийсь улюбленець або ставленик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. протеже — Піклуванець, висуванець, див. фаворит, протегувати, ставленик Словник чужослів Павло Штепа
  5. протеже — ПРОТЕЖЕ́, невідм., ч. і ж. Особа, що користується чиєю-небудь прихильністю або рекомендацією для влаштування своїх справ, для службової кар'єри; взагалі чийсь улюбленець або ставленик. Він протеже пані суддихи Магульської (І. Словник української мови у 20 томах
  6. протеже — протеже́ (від франц. protege – той, що перебуває під захистом, ставленик) особа, що користується чиєюсь прихильністю або рекомендацією, влаштовуючи свої справи, службову кар’єру; чийсь ставленик, улюбленець. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. протеже — Протеже́ (фр.), не відм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. протеже — рос. протеже особа, що користується будь-чиєю протекцією, підтримкою. Eкономічна енциклопедія