1. Словник синонімів української мови

проходжати

ХОДИ́ТИ (переміщатися, ступаючи ногами; змінювати місце в просторі, перев. в різних напрямках протягом певного часу), ХОДЖА́ТИ діал.; ПОХОДЖА́ТИ, ПРОХОДЖА́ТИ розм., ПРОХОДЖА́ТИСЯ розм., ПРОХО́ДЖУВАТИСЯ розм., ПРОХО́ДИТИСЯ розм., ФЛАНІ́РУВАТИ заст., розм. (спокійно, повільно, туди і назад); ДИ́БАТИ розм., ДИБУЛЯ́ТИ розм. (важко або невміло переставляючи ноги), ЧО́ВГАТИ (мало піднімаючи ноги, утворювати шурхіт). — Док.: походи́ти, пройти́ся, проходи́тися. Тільки один Чіпка не лягає: ходить, нудиться, карається ... З хати надвір; знадвору в хату (Панас Мирний); Олеся походжала по світлиці з паничами й жартувала (І. Нечуй-Левицький); Тим-то я такий веселий І без палиці ходжаю (В. Самійленко); — Спи, спи, — вичитувала Явдоха, човгаючи по хаті (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проходжати — проходжа́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. проходжати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 рідко.Іти, пересуватися кроками; проходити. 2》 Повільно ходити туди й назад. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проходжати — ПРОХОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., розм. 1. рідко. Іти, пересуватися кроками; проходити. Ось народ повз нас проходжає юрбою (Я. Щоголів); Тебе я, земле, всю сходив до краю... І ось тепер серед твоїх степів, Немов по кладовищу, проходжаю (М. Вороний). Словник української мови у 20 томах
  4. проходжати — Проходжа́ти, -джа́ю, -єш гл. = проходити. Мет. 281. Поміж рядами прохожайте. АД. І. 213. Словник української мови Грінченка