прохожалий

ПЕРЕХО́ЖИЙ (який іде, переходить з одного місця в інше), ПРОХО́ЖИЙ, ПРОХОДЖА́ЛИЙ (ПРОХОЖА́ЛИЙ) розм., ПЕРЕХІДНИ́Й заст. — Полюбила наша Домаха чумаченька перехожого (Марко Вовчок); Зчинилася в Семеновій хаті така сварка, що прохожі люди приоставали й слухали (Лесь Мартович); (Тиміш:) Я собі прохожала людина: сів трохи спочити (С. Васильченко); Раз у баби перехідний москаль ночував (С. Руданський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прохожалий — прохожа́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. прохожалий — див. проходжалий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прохожалий — ПРОХОЖА́ЛИЙ див. проходжа́лий. Словник української мови у 20 томах
  4. прохожалий — Прохожа́лий, -лого; -жа́лі, -лих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. прохожалий — Прохожалий, -а, -е Прохожій. Поховані над дорогами то чумаки, то прохожалі. Ном. № 297. Словник української мови Грінченка