1. Словник синонімів української мови

прудивус

ВУСА́НЬ (чоловік з вусами); ПРУДИ́ВУС (ПРУДИ́УС) розм. (з довгими пишними вусами); КРУТИ́ВУС розм. (з хвацько закрученими вусами); ВУСА́Ч рідше. Поруч з Славиком сидить її, Мар'янин батько — круглоголовий кремезний вусань (О. Гончар); — Що за баляндрасник отсей прудиус! — каже, сміючись, Сомко (П. Куліш); (Горпина:) Може, на мене задивиться який кожум'яцький прудивус (І. Нечуй-Левицький); Залишив свою мовчазність і сивий суворий вусач (Я. Баш).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прудивус — пруди́вус іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. прудивус — див. звабник Словник синонімів Вусика
  3. прудивус — прудиус, -а, ч., розм. Той, хто має довгі, пишні вуса; вусань, крутивус. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прудивус — ПРУДИВУ́С див. пруди́вус. ПРУДИ́ВУС, ПРУДИ́УС, рідко ПРУДИВУ́С, ПРУДИУ́С а, ч., розм. Той, хто має довгі, пишні вуса; вусань, крутивус. [Горпина:] Загляну хоч у вікно, може, на мене задивиться який кожум'яцький прудивус (І. Словник української мови у 20 томах