пулярка

КУ́РКА (свійська птиця, яку розводять на м'ясо і для одержання яєць), КУРІ́ПКА діал., КОКО́ШКА діал., КУ́РА діал., ТЮ́ТЯ дит.; СОКОТУ́ХА розм. (перев. як прикладка); МОЛО́ДКА розм. (молода); ПУЛЯ́РКА, ПУЛЯ́РДКА заст., ПУЛЯ́РДА заст. (вихолощена й відгодована). — Гей, ви, кури-сокотухи! Хто не чув — нехай послуха: Я аж двох мишей зловив! (Г. Бойко); Куропатка з тетерею Снопи молотили, А кокошки по дві ношки До млина носили (пісня); На Юра сховається у житі кура (М. Номис).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пулярка — пуля́рка іменник жіночого роду, істота відгодована курка рідко Орфографічний словник української мови
  2. пулярка — -и, ж. Молода вихолощена відгодована курка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пулярка — ПУЛЯ́РКА, и, ж., заст. Молода вихолощена відгодована курка. Словник української мови у 20 томах