пустодзвін

БАЗІ́КА зневажл. (той, хто схильний до довгих, беззмістовних розмов), БАЗІ́КАЛО зневажл., БРЯ́ЗКАЛО зневажл., ПАТЯ́КАЛО зневажл., ТАЛАЛА́Й зневажл., ТОРО́ХКАЛО зневажл., ПРОСТОРІ́КА розм., ШАРМА́НКА зневажл., БАЛАКУ́Н зневажл., ПУСТОМЕ́ЛЯ підсил. зневажл., ПУСТОМОЛО́Т підсил. зневажл., ПУСТОБРЕ́Х підсил. зневажл., ПУСТОДЗВІ́Н підсил. зневажл., ДЗВОНА́Р підсил. зневажл., СВИСТУ́Н підсил. зневажл. (той, хто любить багато говорити про що-небудь, не виконуючи того на ділі). Хома Микитович від природи чоловік неговіркий. І базік не терпить (Я. Гримайло); Горе з цим базікалом, Глібом, язик у нього немов віяло (А.Хижняк); "Ну, таки принесло ледащо отого дзвонаря, оте брязкало!.. Нам перебаранчатиме міркувать та розмовлять про пекучі справи", — думав Радюк (І. Нечуй-Левицький); — Мені ось чересло треба одтягнути. Пора на зяб орати. — Будеш ти носом орати долівку холодної — там твій зяб буде, патякало погане (А. Іщук); — Оце привезли талалая (промовця)! Цей навіки заб'є баки людині, — озвався позаду Роман Волошин (М. Стельмах); Став (Охрім) розповідати страшні бувальщини.. "І вродиться ж така шарманка", — злився Тимко, слухаючи безконечне базікання (Григорій Тютюнник); — У, пустомолот! — злісно подумала вслід йому дівчина. — Самі розмовочки й резолюції! Балакун (О. Донченко); — Уже пошукати такого пустомелю, як ти! — Зінько, не сердь мене! — О! О! О! Хто тебе боїться (Є. Гуцало); "І де у нього (Якова) беруться слова, — дивувався моторист, — наче шовкові стрічки тягне з рота. Фокусник. Пустобрех!" (І. Волошин); Якщо Леон не пустодзвін, не хвалько і підприємство його справді так розвивається, як він тут наплескав, то йому, мабуть, скоро доведеться поширити виробництво (Ірина Вільде); — Дзвонар, кінчай!.. — ще полетіла йому (промовцеві) вслід репліка (І. Ле); Він відчув раптом глибоку приязнь до Івана. Значить, це не просто свистун... Ні! Це чоловік ідеї, якого не злякають тюремні ґрати (П. Колесник). — Пор. 1. балаку́н.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустодзвін — пустодзві́н іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. пустодзвін — див. балакучий; легковажний Словник синонімів Вусика
  3. пустодзвін — -вона, ч., розм. Те саме, що пустомолот. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пустодзвін — ПУСТОДЗВІ́Н, во́на, ч., зневажл. Те саме, що пустомоло́т. Якщо Леон не пустодзвін, не хвалько і підприємство його справді так розвивається, як він тут наплескав, то йому, мабуть, скоро доведеться поширити виробництво (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах