1. Словник синонімів української мови

пшеничка

КУКУРУ́ДЗА (рослина родини злакових, що має грубе високе стебло та їстівні зерна, зібрані в качан), МАЇ́С рідко, МЕЛА́Й діал., КЕНДЕРИ́ЦЯ діал.; ПШІ́НКА розм., ПШЕНИ́ЧКА розм. (перев. про качани). Найурожайніша злакова культура кукурудза, яку звуть маїсом, царицею, іспанським хлібом, турецькою пшеничкою, арабським зерном, сарачинським просом, з'явилась на європейському континенті після відкриття Колумбом Америки (з журналу); Навкруги, Забувши, де ті й береги, Шумує Хвилями пшениця, Густо-зелена кендериця Сміється, сповнена жаги (М. Рильський); — Ось потолочи тільки, іроде, мені пшінку, потолочи (Остап Вишня); — На високих стеблах кукурудзи, поміж довгим листям, заховалася смачна пшеничка (С. Журахович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пшеничка — пшени́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пшеничка — -и, ж. 1》 Пестл. до пшениця. 2》 розм. Те саме, що кукурудза (перев. про качани кукурудзи). 3》 діал. Рід узору для вишивання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пшеничка — ПШЕНИ́ЧКА, и, ж. 1. Пестл. до пшени́ця. Ниви .. аж ясніють золотавою пшеничкою і ячменем, срібним колоссям жита (Н. Кобринська); Мати помалу загинає до крихітної рожевої долоньки малюсінькі пальчики, починаючи з мізинця... Словник української мови у 20 томах
  4. пшеничка — Пшени́чка, -чки, -чці; -ни́чки, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пшеничка — Пшеничка, -ки ж. 1) ум. отъ пшениця. 2) Маисъ, кукуруза, Zea Mays L. ЗЮЗО. І. 142. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. Г. Барв. 216. 4) Раковая икра. ЕЗ. V. 177. Словник української мови Грінченка