підборіддя

ПІДБОРІ́ДДЯ (виступ нижньої частини обличчя людини, утворюваний щелепою), ВО́ЛО, ПІДГО́РЛЯ розм. Дзеркало показало йому людину з явним натяком на друге підборіддя (Ю. Шовкопляс); Якось занадто вже скоро осів о. Василь: в швидкім темпі почало підростати йому черево, звисало молоде воло, рухи ставали лінивими (Г. Хоткевич); Гостя була таки, нівроку їй, в тілі, з чималим підгорлям (Олена Пчілка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підборіддя — підборі́ддя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. підборіддя — [п'ідбоур’ід':а] -д':а, р. мн. -р'ід' Орфоепічний словник української мови
  3. підборіддя — -я, с. 1》 Виступ нижньої частини обличчя, утворюваний щелепою. 2》 Те саме, що підгорля 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підборіддя — ПІДБОРІ́ДДЯ, я, с. 1. Виступ нижньої частини обличчя, утворюваний щелепою. Кирпатий, круглий, як картопля, ніс, коротке лице, чорні брови й блискучі, круглі, як терен, очі, гостре маленьке підборіддя, – все в йому виявляло чоловіка швидкого... Словник української мови у 20 томах
  5. підборіддя — Підборі́ддя, -ддя, -ддю, -ддям; -рі́ддя, -рі́дь і -рі́ддів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. підборіддя — ПІДБОРІ́ДДЯ, я, с. 1. Виступ нижньої частини обличчя, утворюваний щелепою. Кирпатий, круглий, як картопля, ніс, коротке лице, чорні брови й блискучі, круглі, як терен, очі, гостре маленьке підборіддя, — все в йому виявляло чоловіка швидкого... Словник української мови в 11 томах
  7. підборіддя — Підборіддя, -дя с. 1) Подбородокъ. Мнж. 157. Мир. ХРВ. 114. Теодося схилила голову, закриваючи носом усе підборіддя. Левиц. І. 236. 2) Часть уздечки: полоса вокругъ шеи. Вас. 160. Словник української мови Грінченка