підвісити
ВІ́ШАТИ (прикріплюючи до чогось, за щось, надавати чому-небудь висячого положення), ПІДВІ́ШУВАТИ, ПРИВІ́ШУВАТИ, ЧІПЛЯ́ТИ розм. — Док.: пові́сити, підві́сити, приві́сити, почепи́ти, учепи́ти (вчепи́ти), пові́шати (все або багато чогось). І приносять (люди) із школи карту, Тихо вішають на стіні (А. Малишко); В пересувних радіостанціях для боротьби з вібрацією передавачі підвішують на гумових джгутах або ставлять на стальні пружини (з журналу); Він бере за ухо кибель, повен лепу, несе його до шахти, привішує до линви і дзвонить, щоб тягли (І. Франко); Настя повішала на стінах два ряди гарних образів (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підвісити — підві́сити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- підвісити — див. підвішувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підвісити — ПІДВІ́СИТИ див. підві́шувати. Словник української мови у 20 томах
- підвісити — ПІДВІ́СИТИ див. підві́шувати. Словник української мови в 11 томах
- підвісити — Підвішувати, -шую, -єш сов. в. підвісити, -шу, -сиш, гл. Вѣшать, повѣсить. Петра засудили: Петра підвісити. Гн. II. 235. Словник української мови Грінченка