підгнивати

ЗАНЕПАДА́ТИ (опинятися в стані загального погіршення, зниження рівня розвитку; втрачати політичну та економічну могутність), РУЙНУВА́ТИСЯ, РЕГРЕСУВА́ТИ, ДЕГРАДУВА́ТИ, ХИ́РІ́ТИ, УПАДА́ТИ (ВПАДА́ТИ) рідко, МАРЧІ́ТИ діал.; ПІДУПАДА́ТИ, ПІДГНИВА́ТИ (у дещо меншій мірі); ГНИ́ТИ, ЗАГНИВА́ТИ, ПРОГНИВА́ТИ підсил., РОЗКЛАДА́ТИСЯ (про державний устрій і т. ін.). — Док.: занепа́сти, деградува́ти, підупа́сти, підгни́ти, загни́ти, прогни́ти, розкла́стися. Вони бачили, як один за другим панські маєтки занепадали, великі степи неорані, несіяні пустували... (Панас Мирний); Робота хиріла, не розгорнувшись, завмирала (Я. Качура); Господарство упадало і марніло (І. Франко); Вже й дід марчіє й пасіка марчіє (Словник Б. Грінченка); З жахом бачили (селяни), як підупадає їх господарство, розвалюються хати (З. Тулуб); (Горлов:) Ну, як вона, Америка, гниє дуже? (О. Корнійчук).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підгнивати — підгнива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підгнивати — див. занепадати Словник синонімів Вусика
  3. підгнивати — -ає, недок., підгнити, -иє, док. 1》 Трохи, частково або в якомусь місці гнити, пріти, трухлявіти. 2》 перен. Зазнавати морального занепаду, розкладу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підгнивати — ПІДГНИВА́ТИ, а́є, недок., ПІДГНИ́ТИ, иє́, док. 1. Трохи, частково або в якомусь місці гнити, пріти, трухлявіти. Стіна тріснула, розійшлася, балки підгнивали – падали (Панас Мирний); Воно [листя] починало злежуватись і підгнивати на перших дощах (В. Словник української мови у 20 томах
  5. підгнивати — ПІДГНИВА́ТИ, а́є, недок., ПІДГНИ́ТИ, иє́, док. 1. Трохи, частково або в якомусь місці гнити, пріти, трухлявіти. Стіна тріснула, розійшлася, балки підгнивали — падали (Мирний, IV, 1955, 16)... Словник української мови в 11 томах