піддатливий

ПІДДА́ТЛИВИЙ (який легко змінює форму або піддається якійсь дії), ПОДА́ТЛИВИЙ, ЗДА́ТЛИВИЙ діал. Витягнув (ватаг) з череса стару кількарічну букову губку, що її вдома добре випарив у лузі, а коли висохла, потовк так, що стала м'яка й піддатлива (В. Гжицький); На перший погляд руда здавалася м'якою і податливою (Д. Ткач).

ПОСТУ́ПЛИВИЙ (який не любить сперечатися, схильний до поступок), ПОКЛА́ДЛИВИЙ, ПОДА́ТЛИВИЙ, ПІДДА́ТЛИВИЙ, М'ЯКИ́Й, НЕСПЕРЕ́ЧЛИ́ВИЙ. Хлопець не вмів сердитись, був поступливий, щирий і дуже соромився, що свята мадонна не дала йому войовничої вдачі (Ю. Бедзик); Вам чомусь імпонує покладливий Лісовський і не подобається вимогливий Кривда (Р. Іваничук); Порфир.. ніяк не міг виправдати жорстокої впертості, що її зараз виявляв такий ніби завжди податливий Гена Буткевич (О. Гончар); Не дуже піддатлива (Килина), як інші, ні в чому не любила поступатись... (Є. Гуцало); (Бабич:) Ти, куме, ..занадто м'який, занадто податливий (І. Франко); Кожний, кому "всенощна" припадала на вихідний день, зараз же домовлявся з несперечливим колегою про міньбу чергуваннями (Ю. Шовкопляс). — Пор. згі́дливий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піддатливий — підда́тливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. піддатливий — див. покірний; слабодухий Словник синонімів Вусика
  3. піддатливий — -а, -е. 1》 Який легко змінює форму, деформується під дією чого-небудь або має властивість так змінюватися. || Який легко, не чинячи опору, піддається дії чого-небудь. 2》 перен. Який легко йде на поступки, якого легко умовити, на якого легко вплинути. Піддатлива людина. Піддатливий характер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. піддатливий — ПІДДА́ТЛИВИЙ, а, е. 1. Який легко змінює форму, деформується під дією чого-небудь або має властивість так змінюватися. Без поспіху, поволі витягнув [ватаг] з череса стару кількарічну букову губку, що її вдома добре випарив у лузі, а коли висохла... Словник української мови у 20 томах
  5. піддатливий — ПІДДА́ТЛИВИЙ, а, е. 1. Який легко змінює форму, деформується під дією чого-небудь або має властивість так змінюватися. Без поспіху, поволі витягнув [ватаг] з череса стару кількарічну букову губку, що її вдома добре випарив у лузі, а коли висохла... Словник української мови в 11 томах