1. Словник синонімів української мови

підживлювати

БАДЬОРИ́ТИ (надавати енергії, сили), ЗБАДЬО́РЮВАТИ, ПІДБАДЬО́РЮВАТИ, ОЖИВЛЯ́ТИ підсил., ПІДЖИ́ВЛЮВАТИ (ПІДЖИВЛЯ́ТИ) (також із сл. сили, нерви і т. ін.); ОСВІЖА́ТИ (про явище природи, ковток води і т. ін.). — Док.: збадьори́ти, підбадьо́рити, оживи́ти, підживи́ти, освіжи́ти. Іній на деревах і срібна паморозь у степах веселили, бадьорили людей (С. Скляренко); Ясноголосе птаство лящить з самого світанку, босі ноги купаються в холодній росі, що освіжа, збадьорює, голова повна гаму (К. Гордієнко); Почуття полегкості оживило його, вмить підбадьорило (Я. Гримайло); Гучне "ура" підхопило Орлюка, підживило його сили (О. Довженко).

УДО́БРЮВАТИ (ВДО́БРЮВАТИ) (вносити добрива в ґрунт), ПІДЖИ́ВЛЮВАТИ, ПІДЖИВЛЯ́ТИ, ЗДО́БРЮВАТИ розм., ПІДГОДО́ВУВАТИ розм., ПІДКО́РМЛЮВАТИ розм., ДОБРИ́ТИ діал.; УГНО́ЮВАТИ (ВГНО́ЮВАТИ) (вносити в ґрунт гній). — Док.: удо́брити (вдо́брити), підживи́ти, здобри́ти, підгодува́ти, підкорми́ти, угноїти (вгно́їти). Удобриш землю масно, вродить вона рясно (прислів'я); Він нам розповів, як треба доглядати молодий сад, як вдобрювати землю (О. Донченко); Обрізали (студенти) їх, лишаючи тільки основні відгалуження, добре підживлювали землю, і дерева оживали (Д. Ткач); А вже як здобрить землю розчином — цим уже Мусій Завірюха відає, повчає дочку, як підживляти корінь, щоб буряків не попалить (К. Гордієнко); — Для кого оці кучугури розрівнюю, виногради закладаю, підкормлюю, сто разів поливаю (О. Гончар); — А сіяв чим? — Сіялкою! — А вгноював? — Угноював! (Остап Вишня).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підживлювати — піджи́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підживлювати — -юю, -юєш і підживляти, -яю, -яєш, недок., підживити, -живлю, -живиш; мн. підживлять; док., перех. і без додатка. 1》 також у сполуч. зі сл. сила. Додавати сили, бадьорості і т. ін. || також у сполуч. зі сл. вогонь, багаття і т. ін., рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підживлювати — ПІДЖИ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і ПІДЖИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДЖИВИ́ТИ, живлю́, жи́виш; мн. піджи́влять; док., що і без дод. 1. також у сполуч. зі сл. сила. Додавати сили, бадьорості і т. ін. Ми тут з жінкою ласощами забавляємося, цукерки їмо... Словник української мови у 20 томах
  4. підживлювати — ПІДЖИ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і ПІДЖИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДЖИВИ́ТИ, живлю́, жи́виш; мн. піджи́влять; док., перех. і без додатка. 1. також у сполуч. із сл. сила. Додавати сили, бадьорості і т. ін. Голоду я не відчував, тільки пити й курити хотілося. Словник української мови в 11 томах