підкачувати

ЗАКА́ЧУВАТИ (ЗАКО́ЧУВАТИ) (підгортати край одягу чи його частини), ЗАСУ́КУВАТИ, ПІДКА́ЧУВАТИ (ПІДКО́ЧУВАТИ), ПІДСУ́КУВАТИ, ЗАКА́СУВАТИ діал., ПІДКА́СУВАТИ діал. — Док.: закача́ти (закоти́ти), засука́ти, підкача́ти (підкоти́ти), підсука́ти, закаса́ти, підкаса́ти. Як хотілося Михайлові.. закачати холоші, побрести по коліна у воду, нарвати цілий жмуток жовтоцвіту! (Ю. Збанацький); Ставши в позу атлета, Гриць почав закочувати рукава (Ю. Шовкопляс); Він поспішно підкачував коротенькі, вище колін, штанці ще вище, засукував рукава веселої на колір шерстяної кофтинки (Г. Епік); Вона розщібнула рукав, закасала аж до плечей і встромила у воду руку (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкачувати — (штани) підкасувати, (рукави) підсукувати. Словник синонімів Полюги
  2. підкачувати — підка́чувати 1 дієслово недоконаного виду підгортаючи, піднімаючи, робити коротшим — про одяг, взуття підка́чувати 2 дієслово недоконаного виду качати потроху; не виправдовувати сподівань Орфографічний словник української мови
  3. підкачувати — I і підкочувати, -ую, -уєш, недок., підкачати, -аю, -аєш і підкотити, -кочу, -котиш, док., перех. Підгортаючи, піднімаючи краї, робити коротшим (одяг, частини одягу). || Відгинати, піднімати край (звичайно одягу). II -ую, -уєш, недок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підкачувати — ПІДКА́ЧУВАТИ¹ і ПІДКО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКАЧА́ТИ, а́ю, а́єш і ПІДКОТИ́ТИ, кочу́, ко́тиш, док., що. Підгортаючи, піднімаючи краї, робити коротшим (одяг, частини одягу). Словник української мови у 20 томах
  5. підкачувати — Ую, -уєш, недок., підкотити, -чу, -тиш, док. Намагатись увійти у довіру. Ти розумієш, щось він до мене підкочує: сьіе з якою метою? ◇ Підкочувати яйця, підкочувати помідори, вульг. — загравати. Словник сучасного українського сленгу
  6. підкачувати — ПІДКА́ЧУВАТИ¹ і ПІДКО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКАЧА́ТИ, а́ю, а́єш і ПІДКОТИ́ТИ, кочу́, ко́тиш, док., перех. Підгортаючи, піднімаючи краї, робити коротшим (одяг, частини одягу). Словник української мови в 11 томах