підкидько
ПІДКИ́ДЬОК (дитина, яку підкинули комусь на виховання), ПІДКИ́ДЬКО рідше, ЗНА́ЙДА розм., НА́ЙДА розм. Звисло небо сумне, Запечалилась даль, Мов дитини-підкидька І небові жаль (Ю. Гойда); Нужда від малечку, від дитинства... Погорда, штовханці, побої... Насмішки дітей.. Байстрюк! Знайда! Бовдур! (І. Франко); Найдою його прозвали і інше, як Найда, не хочуть і звати, і честь йому завше, як найді (Дніпрова Чайка).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me