1. Словник синонімів української мови

підкладати

КЛА́СТИ (поміщати, розміщувати перев. у лежачому положенні), ЛОЖИ́ТИ рідко, ПОКЛАДА́ТИ заст.; СКЛАДА́ТИ, УКЛАДА́ТИ (ВКЛАДА́ТИ) (у певному порядку, в одному місці); ПІДКЛАДА́ТИ (додатково, ще трохи). — Док.: покла́сти, положи́ти, скла́сти, укла́сти (вкла́сти), підкла́сти. Снопи на воза клав Данько, Левко з Дусею подавали (О. Гончар); Витягли Федора з гузиря, положили на рядно і почали трусити (Панас Мирний); Стали її на ніч покладати, і кожухом укривати, і водою напувати... (Г. Квітка-Основ'яненко); Левко і Марія на самому краю лану закінчували складати копи. Левко укладав останні снопи (І. Цюпа); Треба раз у раз підкладати у вогнище хмиз, щоб воно не погасло (О. Донченко). — Пор. 1. поміща́ти.

ПІДКИДАТИ (ПІДКИ́ДУВАТИ рідко) (потай класти, залишати у кого-небудь з певною метою), ПІДКЛАДА́ТИ, ПІДСУВА́ТИ (ПІДСО́ВУВАТИ) розм. — Док.: підки́нути, підкла́сти, підсу́нути. Вмовляв (Єремія) панів терпіти голод і підкидав підроблені листи, що буцімто вже король веде військо на поміч (І. Нечуй-Левицький); "Нащо здалось гніздо мені? Яєчка крадькома я другим підкладала, — Нехай висиджують дурні!" (Л. Глібов); — Отруїть (Оленку) хотіли... — Де там! Їй мазь якусь підсунули, і вона помастилась нею... (В. Кучер).

ПІДКЛАДА́ТИ (за допомогою чогось робити що-небудь вищим, зручнішим для сидіння, лежання тощо), ПІДСТИЛА́ТИ, ПІДСТЕЛЯ́ТИ, ПІДМО́ЩУВАТИ розм. — Док.: підкла́сти, підстели́ти, підіслати, підмости́ти. Порадила (Бетя) підкласти шматок ганчірки під п'яту, щоб підйом піднявся вище. І Хоменкові муляти перестало (М. Трублаїні); Марта дістає.. свиту й підстеляє свекрусі під голову (С. Васильченко); Тулилися (жінки) не біля стін, а посеред камери на брудній цегляній підлозі, підмощували під себе якесь дрантя (А. Хижняк).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкладати — підклада́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підкладати — (під що) класти; (до чого) докладати; (потай) підкидати, підсувати; (міну під що) ІД. підміновувати що; дк. ПІДКЛАСТИ, (свиню) підсунути, ІД. піднести тертого хріну, зробити капость. Словник синонімів Караванського
  3. підкладати — див. мостити Словник синонімів Вусика
  4. підкладати — -аю, -аєш, недок., підкласти, -аду, -адеш, док., перех. і без додатка. 1》 Класти, поміщати під кого-, що-небудь або в середину чогось. 2》 що, чого. Класти, накладати додатково, ще трохи. 3》 Те саме, що підкидати 4). Підкладати дров. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підкладати — ПІДКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДКЛА́СТИ, аду́, аде́ш, док., що і без дод. 1. Класти, поміщати під кого-, що-небудь або в середину чогось. Тільки оце стара було позіхне, Юрко вже й подушку підкладає їй під голову (І. Словник української мови у 20 томах
  6. підкладати — підклада́ти / підкла́сти вогню́ (хми́зу, дров і т. ін.). Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку і т. ін. — Злодіїв, розкрадачів .. хочеш узяти під захист! — підкладає хмизу Степан Оксентійович (Ю. Мушкетик). Фразеологічний словник української мови
  7. підкладати — ПІДКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДКЛА́СТИ, аду́, аде́ш, док., перех. і без додатка. 1. Класти, поміщати під кого-, що-небудь або в середину чогось. Тільки оце стара було позіхне, Юрко вже й подушку підкладає їй під голову (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  8. підкладати — Підклада́ти, -да́ю, -єш сов. в. підкласти, -кладу, -де́ш, гл. 1) Подкладывать, подложить. А підклала білу ручку під головочку свою. Чуб. V. 433. 2) Подкладывать, подложить еще. Буде сіна підкладати, буде вівса підсипати, водицею напувати. Чуб. V. 942. Словник української мови Грінченка