підкупний
ПРОДА́ЖНИЙ (який продає себе, свої почуття, честь тощо або якого можна купити за гроші, плату; властивий такій людині), ПІДКУПНИЙ, ПЕРЕКУПНИЙ, ПОКУПНИЙ розм., РОЗПРОДА́ЖНИЙ зневажл. Ні жало зміїне клевети, Ні продажні зрадники і гади Не скорять нас, сестри і брати! (М. Рильський); Каравана він ставив завжди за приклад навіть своїй дружині,.. хоч дружина і перечила йому, що в Каравана божниця домашня, та совість продажна (П. Панч); Ненавиджу я вас, що звесь лукавість, І кривда, й лад нелюдський та підкупний (І. Франко); (Грицько:) Не треба мені її перекупного кохання; нехай вона ним на базарі торгує! (М. Старицький); Ах, гадючі жала, розпродажні душі! (П. Тичина).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підкупний — підку́пний прикметник Орфографічний словник української мови
- підкупний — -а, -е. Якого можна підкупити (у 1 знач.). || Якого використовують для підкупу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підкупний — ПІДКУ́ПНИЙ, а, е. Якого можна підкупити (у 1 знач.). – Ненавиджу я все, що звесь [зветься] лукавість, І кривда й лад нелюдський та підкупний (І. Франко); // Який використовують для підкупу. Словник української мови у 20 томах
- підкупний — ПІДКУ́ПНИЙ, а, е. Якого можна підкупити (у 1 знач.). — Ненавиджу я все, що звесь [зветься] лукавість, І кривда й лад нелюдський та підкупний (Фр., X, 1954, 160); // Який використовують для підкупу. Словник української мови в 11 томах