1. Словник синонімів української мови

підлога

ПІДЛО́ГА (покриття у приміщенні, по якому ходять — перев. дощане, паркетне), ПОМІ́СТ розм., МІСТ діал.; ДОЛІ́ВКА, ДІЛ рідше (перев. земляне покриття, помазане глиною). За дверима почулась важка хода, аж дошки підлоги трошечки вгинались під чиїмись ногами (І. Нечуй-Левицький); В залі розвернулись танці на всі боки, аж поміст ходором ходить (Панас Мирний); Молодицям по світлицям Мости шарувати, Малим дітям пір'я драти І тютюн в'язати (пісня); Під сволоком висить лампа, кидає світло на побілені стіни, свіжопомазану долівку (А. Дімаров); На запорошеному глиняному долу лежали якісь старі речі (М. Трублаїні).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підлога — підло́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. підлога — (з дощок) б. з. поміст, (паркетна) паркет, (глиняна) долівка, діл. Словник синонімів Караванського
  3. підлога — [п'ідлога] -гие, д. і м. -оз'і Орфоепічний словник української мови
  4. підлога — -и, ж. Дощане, паркетне і т. ін. покриття у приміщенні, по якому ходять. || рідко. Те саме, що долівка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підлога — ПІДЛО́ГА, и, ж. Дощане, паркетне і т. ін. покриття у приміщенні, по якому ходять. Біжить щось по коридору, як підкований кінь, найшвидшим галопом і просто аж креше підлогу: цок, гуп..!... Словник української мови у 20 томах
  6. підлога — Підло́га, -ги; -ло́ги, -ло́г Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. підлога — ПІДЛО́ГА, и, ж. Дощане, паркетне і т. ін. покриття у приміщенні, по якому ходять. Біжить щось по коридору, як підкований кінь, найшвидшим галопом і просто аж креше підлогу: цок, гуп..! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. підлога — Настил у приміщенні, призначений для ходіння і розміщення меблів. Відрізняється залежно від матеріалу і характеру виконання. Має місце: ~ чорна — основа для паркету або струганих дощок, виконана з брусів, лаг, горбилів, пластин тощо. Архітектура і монументальне мистецтво
  9. підлога — Підло́га, -ги ж. 1) Дощатый полъ. Шух. І. 174. Грин. II. 102. А в нашого свата у хаті підлога. Гол. IV. 447. Жаба седіла під підлогою. Чуб. II. 47. 2) Въ ткацкомъ станкѣ (кроснах): два передніе и два задніе столба (коники), соединенные боковыми планками. Шух. І. 254. Словник української мови Грінченка