підлість

ПІ́ДЛІСТЬ (поведінка, вчинок негідної людини), ПІДЛО́ТА, ГИДО́ТА, МЕРЗО́ТА, МЕРЗЕННІСТЬ, МЕРЗЕНСТВО рідше, НЕГІ́ДНИЦТВО розм., ПЛЮГА́ВСТВО зневажл. — Життя.. завжди вимагає свого, але не можна виправдувати цим кожну підлість (М. Стельмах); Якби мені у серце всю потугу, Енергію від атома вселить,.. Я б вибухом важким зірвав підлоту І лицемірства й зради чорний плин (А. Малишко); (Грицько:) Глянь на себе, на свою гидоту подивись, та й скажи по совісті: чи можна отаке робити? (Панас Мирний); — Раз один прибігав до мене, то знов другий, щоб очорнювати противного кандидата.. Кажу тобі — мерзота! (І. Франко); — Підкладати свиню самому собі, як будівникові, це просто негідництво або, пробачте, сумнівна кваліфікованість (І. Ле); (Прочанин:) Коли ти справді отаке плюгавство вчинив, то краще вже тобі мовчати (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підлість — (низькі вчинки) зневажл.: мерза, мерзенність, гидота, паскудство, плюгавство. Словник синонімів Полюги
  2. підлість — пі́длість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. підлість — див. капость Словник синонімів Вусика
  4. підлість — -лості, ж. 1》 Властивість за знач. підлий. 2》 Підлий вчинок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підлість — хохл. (подлость) ницисть ницисть, підлота Словник чужослів Павло Штепа
  6. підлість — ПІ́ДЛІСТЬ, лості, ж. 1. Властивість за знач. пі́длий. Я й бачив горе скорше, ніж провину, Зрів слабість там, де другі підлість зрять (І. Франко); Гоголь боровся – свідомо і невтомно – з людською пошлістю і підлістю, з моральними вадами людини (М. Словник української мови у 20 томах
  7. підлість — ПІ́ДЛІСТЬ, лості, ж. 1. Властивість за знач. пі́длий. Я й бачив горе скорше, ніж провину, Зрів слабість там, де другі підлість зрять (Фр. Словник української мови в 11 томах