підмайстер

ПІДРУ́ЧНИЙ ім. (той, хто виконує допоміжну роботу), ПОМІЧНИ́К, ПІДСО́БНИК розм.; ПІДМА́ЙСТЕР, МОЛОДИ́К іст., ЧЕЛЯ́ДНИК діал. (помічник майстра, ремісника). Підручні сталевара, молоді хлопці, ..уважно дивляться, як чаклує, "доводячи" плавку, Шамрай (В. Собко); На заводі Мишко за меншого помічника електротехніка (І. Микитенко); — Сьогодні знову не вистачає підсобної сили. Вже й самі кинулися матеріал, воду на поверхи тягати. Підсобники не встигають (О. Копиленко); — Почав шевцювати. Три роки учнем та рік у підмайстрах... (З. Тулуб); Після навчання учень вносив в цехову касу певну суму.. і вписувався в цехову книжку як підмайстер — "молодик" (з посібника); На старості літ Сухобрус почав слабувати на очі й мусив навчити малярства двох челядників (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підмайстер — підма́йстер іменник чоловічого роду, істота * Але: два, три, чотири підма́йстри Орфографічний словник української мови
  2. підмайстер — -тра, ч. Помічник, підручний майстра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Підмайстер — Наступна стадія за Учнем, прийнятий у повноправні члени гільдії, але ще не гідний звання Майстра. Вік Підмайстра – зрілість. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  4. підмайстер — ПІДМА́ЙСТЕР, тра, ч. Помічник, підручний майстра. – Кравець. У підмайстрах у Френкеля був (Ю. Смолич); Важко було Тарасові у Ширяєва. Молодого підмайстра цінили як початкуючого, але здібного художника, але з ним як з людиною не дуже церемонились (П. Колесник). Словник української мови у 20 томах
  5. підмайстер — Підма́йстер, -тра; -трі́, -трі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. підмайстер — ПІДМА́ЙСТЕР, тра, ч. Помічник, підручний майстра. — Кравець. У підмайстрах у Френкеля був (Смолич, Мир.., 1958, 50); Важко було Тарасові у Ширяєва. Молодого підмайстра цінили як початкуючого, але здібного художника, але з ним як з людиною не дуже церемонились (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 20). Словник української мови в 11 томах
  7. підмайстер — Підмайстер, -стра м. Подмастерье. Словник української мови Грінченка