підморгнути
МОРГА́ТИ (передавати знак рухом повіки, брови); ПІДМО́РГУВАТИ (перев. залицяючись, кокетуючи тощо); ПРОМО́РГУВАТИ (час від часу). — Док.: моргну́ти, підморгну́ти, проморга́ти. Павленко моргає на Галю, щоб та вийшла (Є. Кротевич); Партизани на колоді заворушилися, почали підморгувати Вихору, робити руками якісь викрутаси (В. Кучер); В п'ятнадцять Федько задумав парубкувати: підморгував сусідській солдатці Наталці (А. Дімаров).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підморгнути — підморгну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- підморгнути — -ну, -неш, док., кому, до кого і без додатка. Однокр. до підморгувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підморгнути — ПІДМОРГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кому, до кого і без дод. Однокр. до підмо́ргувати. Підморгнув [Чугайстир] до Івана лукавим оком і обізвався: – Може б ти трошки пішов зо мною у танець? (М. Словник української мови у 20 томах
- підморгнути — ПІДМОРГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кому, до кого і без додатка. Однокр. до підмо́ргувати. Підморгнув [Чугайстир] до Івана лукавим оком і обізвався: — Може б ти трошки пішов зо мною у танець? (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- підморгнути — Підморгнути см. підморгувати. Словник української мови Грінченка