підмостя

КО́ЗЛА (КО́ЗЛИ) (підставка, стіл і т. ін. з дощок на чотирьох ніжках; чотиринога підставка для різання дров), ПІДМО́СТКИ, ПІДМО́СТЯ розм., КОБИ́ЛА розм., КОБИ́ЛИ́ЦІ (КОБИ́ЛИ́ЦЯ) розм., КОБИ́ЛЬНИЦІ (КОБИ́ЛЬНИЦЯ) діал. Все у них виходило незграбно: козла хиталися, пилку заїдало, і самі вони більше сварилися, ніж пиляли (Я. Баш); (Настя (що влізла на козли і почала білити стелю):) Прошу всіх вийти. Не заважайте працювати (І. Кочерга); Дівчата обстругували стіни, — які з долу, які з кобилиць угорі (А. Головко); Тут жив Дзьобан, який щоранку з кобилицею і пилкою на плечі йшов до міста (М. Томчаній); Шпарують жінки сарай зокола, деякі з землі, інші з кобильниці (А. Головко).

ПОМІ́СТ (тимчасовий дерев'яний настил на підвищенні), РИШТО́ВАННЯ (РИШТУВА́ННЯ), ПІДМОСТКИ, ПІДМО́СТЯ розм., ПЛОЩА́ДКА розм., ПЛАТФО́РМА заст. Дріт тягся кудись вгору, Лажечников простежив за ним поглядом і знайшов в гілках високої старої осики замаскований поміст (Л. Первомайський); (Галя:) То Левко промову з риштовання говорив, а потім на радощах стрибнув на землю (О. Левада); На просторому подвір'ї зводилось високе риштування (О. Десняк); Оркестр розташувався перед сценою, бо на тимчасово приладнаних підмостках ледь вмістилось вісімдесят співаків (Ю. Збанацький); Відзвучала пісня, подалися зі сцени дівчата, і вже піднявся на підмостя високий хлопець-красень (І. Цюпа); Сценічна площадка; Він подав руку новому вчителеві, супроводив його до ступнів "градуса" — підвищеної дощаної платформи (І. Франко).

СЦЕ́НА (спеціальне підвищення, на якому відбуваються вистави, концерти і т. ін.), ПІДМО́СТКИ (ТЕАТРА́ЛЬНІ ПІДМО́СТКИ) мн., ПІДМО́СТЯ розм., ПОМІ́СТ, КІН (ТЕАТРА́ЛЬНИЙ КІН), ЛАШТУ́НКИ мн., діал.; ЕСТРА́ДА, ПЛОЩА́ДКА розм. (для концертів). Я б хотів заспівати тенором. От вийти на сцену нашого оперного театру і заспівати (Остап Вишня); На екзамені до театрального Геннадій не пройшов, він провалився ще до театральних підмостків (І. Волошин); На підмостках уже сидів духовий оркестр (П. Панч); Воєнком.. по-дружньому признався, що сам він теж свого часу пробував грати на кону (О. Гончар); На естраду вийшла дівчина в квітчастому вбранні (А. Головко). — Пор. 1. аре́на.