піднаймати
НАЙМА́ТИ (брати що-небудь за плату в тимчасове користування), ВИНАЙМА́ТИ зах.; ОРЕНДУВА́ТИ, ЗАОРЕНДО́ВУВАТИ (брати в тимчасове користування земельну ділянку, будівлю тощо на договірних засадах); ЗНІМА́ТИ (квартиру, приміщення); ПІДНАЙМА́ТИ юр. (знімати приміщення в іншого наймача). — Док.: найня́ти (наня́ти заст.), ви́наймити (ви́найняти), заорендува́ти, зня́ти, піднайня́ти. Я пройшов по мокрому пероні, ..І найняв підводу (М. Рильський); З початком літа винаймив Василь для "своїх" човен на ставі (Ірина Вільде); — Соляні промисли були тут, чи як? — Головні промисли це туди, далі, їх кримські мурзаки орендували (О. Гончар); Зняв я прекрасний, на чотири яруси, міський театр, ще й для паралельних невеличких вистав — малу сцену в сусідньому кінематографі (Ю. Смолич).
Значення в інших словниках
- піднаймати — піднайма́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- піднаймати — -аю, -аєш, недок., піднайняти, -найму, -наймеш, док., перех. Наймати житлову площу або якесь приміщення на певний строк. Великий тлумачний словник сучасної мови
- піднаймати — ПІДНАЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДНАЙНЯ́ТИ, найму́, на́ймеш, док., що. Наймати житлову площу або якесь приміщення на певний строк. Наймачі жилих приміщень можуть піднаймати їх за винятком .. приміщень, зайнятих у гуртожитках (з мови документів). Словник української мови у 20 томах
- піднаймати — ПІДНАЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДНАЙНЯ́ТИ, найму́, на́ймеш, док., перех. Наймати житлову площу або якесь приміщення на певний строк. Наймачі жилих приміщень можуть піднаймати їх за винятком.. приміщень, зайнятих у гуртожитках (Цив. кодекс УРСР, 1950, 97). Словник української мови в 11 томах