підпалювач

ПАЛІ́Й (винний у підпалі), ПІДПА́ЛЮВАЧ, ФА́КЕЛЬНИК (той, хто підпалює за допомогою факела). В селянських очах загорілась та шалена злоба, яка виникає лише до конокрадів та паліїв (М. Стельмах); Ягор відчув, що ще хвилина, і він кинеться з горища і душитиме підпалювачів, доки не впаде мертвий (О. Копиленко); На мотоциклах з вогняними віхтями гасають факельники і підпалюють стріхи (С. Олійник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підпалювач — підпа́лювач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. підпалювач — -а, ч. Те саме, що палій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підпалювач — ПІДПА́ЛЮВАЧ, а, ч. Те саме, що палі́й. Ягор відчув, що ще хвилина, і він кинеться з горища і душитиме підпалювачів, доки не впаде мертвий (О. Копиленко). Словник української мови у 20 томах
  4. підпалювач — ПІДПА́ЛЮВАЧ, а, ч. Те саме, що палі́й. Ягор відчув, що ще хвилина, і він кинеться з горища і душитиме підпалювачів, доки не впаде мертвий (Коп., Вибр., 1953, 436). Підпа́лювач війни́ — те саме, що Палі́й війни́ ( див. палі́й). Словник української мови в 11 томах