підписати

ПІДПИСА́ТИ що (поставити власноручний підпис перев. на знак потвердження, засвідчення чогось), ПІДПИСА́ТИСЯ під чим, де і без додатка, РОЗПИСА́ТИСЯ під чим, де і без додатка, ПРИЛОЖИ́ТИ РУ́КУ до чого, заст.; ПІДМАХНУ́ТИ розм. (наспіх, не читаючи). — Недок.: підпи́сувати, підпи́суватися, розпи́суватися, підма́хувати. Він, охоплений відчаєм, іноді думає: "А може, й справді?.. Підписати все, що вони хочуть, хай хоч і подавляться" (А. Дімаров); Курлов, не підводячи голови, написав у верхньому лівому кутку листівки "друкувати", поставив дату і розгонисто підписався (Л. Первомайський); Не перечитуючи написаного, тільки промокнувши важким мармуровим пресом, Надійка розписалася, мить подумавши, поставила дату (В. Козаченко); — Одпиши боярину Бутурліну, аби таких грамот у писаря Виговського не брав. Одписавши, даси мені — щоб руку власну приложив (Н. Рибак); Підмахніть умову нашу. Підпишіть військові пакти (В. Іванович).

УКЛАДА́ТИ перев. із сл. договір, угода і т. ін. (офіційно домовлятися про що-небудь, визначаючи умови), ПІДПИ́СУВАТИ, СКЛАДА́ТИ. — Док.: укла́сти, підписа́ти, скла́сти. Укладати мирний договір; Підписати торговельну угоду; Скласти контракт з книговидавцями.